Рада вітати всіх!
Мене звати Ірина Михалевич.
У цьому блозі я ділюся власними знахідками стосовно натуральних барвників у писанкарстві.
Викладаю багато фото.
Інформація вузька, стосується суто писанки.
Фарбування тканин потребує інших рецептів і знань.
Якщо є бажання вчитися покроково, тисніть на тег майстер-клас.
Загальна інформація розміщена здебільшого під тегом писанкарство, природні барвники.
Є тег постер для зверстаних зображень.
На кожен барвник теж є окремі теги - ягоди чорниці, ромашка, цезальпінія, цвіт бузини.
Про відтворені писанки за колекціями можна глянути під тегом колекція.
Сподіваюся, тут ви знайдете потрібну Вам інформацію про виготовлення та застосування природних барвників.
У разі чого, пишіть на електронну скриньку daniradio(собачка)ukr.net і запитуйте про те, що цікавить чи потребує пояснень.
Буду рада допомогти)



Крашанки можна пофарбувати цибулинням) але навіщо себе обмежувати ним? Зараз надворі можна знайти стільки свіжих зелених рослин! Вони також фарбують, до того ж, вдало, ніжно і красиво. У жовту барву гарно фарбує цвіт клена гостролистого (Acer platanoides) ☘️
Чому пропоную його? Форзиція ще цвіте, і вона дає спокійний жовтий. А коли хочеться більше сонця? Тоді нам по березові сережки. Але їхній час вже майже добіг кінця. Тому - цвіт клена гостролистого.
Якщо використати для приготування відвару цвіт з іншого клена, ясенолистого (Acer negundo), у нас його називають кленок, то яйце зафарбується у салатовий відтінок. Знаю про це з досвіду олександрійки Діни Плаксій.
Переважна більшість рослин фарбують саме в жовте. А от у салатову барву, крім цвіту клена ясенолистого, ще можуть пофарбувати грицики) Пробуємо! І ділимося досвідом!
Як приготувати відвар.
Пригорща цвіту, 200 мл води, варити на малому вогні до 15 хв. Процідити, до відвару додати дрібку протрави (алюмокалієві квасці), добре розмішати.
Пробуємо фарбувати форзицією (Forsythia)!
Це поки короткий досвід. Трапилася нагода, тож я пофарбувала писанку спочатку форзицією, потім - квітами рясту, і в кінець - замороженими ягодами бузини. Цікаво дізнатися, як на форзицію накладеться марена або інший барвник...


У квітні дерева ще безлисті, весь простір довкола залитий яскравим світлом. Першими відповідають йому взаємністю первоцвіти, потім клени і кленки, абрикоси, а ще - кущики форзиції. То тут, то там сяють вони яскраво-жовтим цвітом (бувають і з рожевими квітами, та у нашому місті повсюди тільки жовті кущі). Спробувати форзицію в дії мені радили ще торік. Спробувала ось тепер)
Цвіту до смішного нарвала мало, і жмені не було... Варила близько 12 хвилин на малому вогні, все як звичайно. До барвника додавала галун. На форзицію гарно наклався ряст, тому й вийшла ось така жовто-зелена писанка







Проліски пробиваються крізь спресоване торішнє листя в хмарні холодні дні березня, для рясту все по-іншому - зацвітає він тоді, коли щедро світить і пригріває сонце. Дерева ще досі безлисті, тож сонця рослині вдосталь) Ряст росте попід тинами, поміж чагарями, в садках, парках, а найбільше - в лісі. Для барвника краще назбирати квітів у саду.
Писанку ряст як і проліски фарбує в зелену барву, густішу і менш соковиту. Якщо у вашому саду росте багато-багато цих кучерявих бахканців, саме нагода спробувати ними пофарбувати писанку і створити неповторні твори мистецтва.
Для приготування відвару я взяла всі квіти, що на фото, води використала 200 мл, варила на малому вогні до 15 хвилин (треба слідкувати, щоб води не надто багато википіло). Квіти не вимочувала, до готового відвару додавала галун.
Чи то мені здалося, чи, може, так і воно і є - ряст фарбує довше ніж проліски - хвилин 40.





У березні мало рослин, які б цієї пори уже могли цвісти. Маємо первоцвіти. У міських парках, на особливо вогких ділянках по всій країні жовтіє вже пшінка весняна. До речі, на півдні (Херсон, Чернівці) заквітли на цей час кущі форзиції, з її жовтого цвіту теж можна варити барвник.
Це так, до слова. У цьому дописі мова піде про пшінку. Цей красивий сонячний первоцвіт (Ficaria verna) - багаторічник, у період цвітіння він отруйний для тварин, хоча може використовуватися як лікарська рослина. Мою писанку жовтець-пшінка пофарбувала в ніжний бруднувато-жовтий відтінок. Радити фарбувати нею не можу, адже колір не з інтенсивних, та й запах дуже неприємний від рослини йде - і тоді, коли її вариш, і коли відвар вже готовий. Проте в мене є бажання попрацювати з цією рослиною ще... 
Дякую Олені Вакаренко та Надії Мартовській за допомогу в ідентифікації рослини/
Відвар. Для приготування барвника я назбирала пучечок листя і кілька квіток, варила довше звичайного, хвилин 20. Рослину у воді не вимочувала. Води брала 200 мл. До готового відвару додавала дрібку галуна (алюмокалієві квасці). Барвник довго не псується, я його тримаю на балконі, щоб оселею не поширювався неприємний запах. Первоцвіти, напевно, всі так пахнуть, коли їх зварити. Нічого не вдієш) 






Не один рік думалося мені про проліски. Читала в каталозі Кульжинського, що ними фарбували писанки в зелене. Нарешті спробувала — так і є. Інформацію, вміщену в етнографічній праці, перевірено.

У нас (центральна правобережна Україна, лісостеп переходить у степ) ростуть проліски дволисті (Scilla bifolia). Разом з татом назбирали невеликий пучок квітів. Варила все вкупі — і квіти, і листя.
Якщо зривати квіти у великих кількостях, то цим їхньому поширенню ми, звісно, не сприятимемо. Для додаткових потреб краще садити ці гарні лісові первоцвіти у себе в садах.
Як готувався барвник. Для відвару я використала проліску дволисту (Scilla bifolia). Води брала менше звичайного (200 мл), стебла і листя свіжих пролісків — соковиті. Варила близько 20 хв на малому вогні, до відвару додавала галун (алюмокалієві квасці). Сам відвар протягом дня міняв колір, на вечір дав осад. Зі свіжою крашанкою, як з'ясувалося, треба бути обережним - фарба чутлива до дотиків, тобто барвник закріплюється на яйці ненадійно. Перший день відвар фарбував впевнено, другого - став фарбувати відчутно слабше.




Так фарбують проліски.

Для довідки. В Україні росте три види пролісків — дволисті (у нас зустрічаються найчастіше у лісах), пониклі (у нас їх часто можна побачити на клумбах біля житлових будинків, більше характерні для Полісся та лісостепу Ліврбережжя) і проліски осінні (!), що цвітуть восени в степах на Півдні України та в Криму.
Проліски - мірмекохорні рослини, їхнє насіння, багате на олію, розносять мурахи. Олія приваблює мурашок. Тож збираючи насіння, вони сприяють поширенню пролісків.
Олена Вакаренко, співробітник Академії наук України, наголошує, що первоцвіти є надзвичайно тендітними рослинами, вони входять до групи весняних ефемероїдів, тобто рослин, що цвітуть та вегетують зовсім невеликий проміжок часу. За цей час вони мають набратися сил для розмноження (зацвісти та дати насіння), а також запасти поживні речовини у цибулині аби дожити до наступного року. Зриваючи квіти та листки ми не даємо рослині не тільки розмножитись, а й набратися сил, бо ж немає листків — немає фотосинтезуючої поверхні — немає запасання енергії. Окрім того, витоптуючи землю навколо таких рослин, заважаємо проростанню насіння, яке потребує пухкого ґрунту.
Зараз збирання диких первоцвітів в Україні заборонено та карається штрафом. Ми маємо берегти нашу природу для нащадків. Проліски для приготування барвника можна виростити у саду. Проте варто купувати садові форми, зазначає пані Олена Вакаренко, а не викопувати дикі. Фарбувальні властивості таких квітів мають зберегтися.
Дякую пані Олені за консультації



Використовуємо віск на повну потужність! Пишемо подільську писанку з червоним тлом!
Ця писанка була створена простим способом накладання кольору на колір, обійшлося без витравлювання. І без простого олівця!
Звернімо увагу на орнамент. Писанки з червоним тлом - це рідкість. Частіше можна побачити тло чорне, коричневе, ніж червоне. Окремої уваги заслуговує кольорове рішення орнаменту - білі листки на чорних гілках. Майстер, який вигадав його, проявив неабиякий художній смак.




Як написати такий орнамент? Пропоную ось цей шлях. Спочатку пишемо білі елементи, враховуючи наперед, де пролягатимуть галузки. Далі фарбуємо в червоний колір. Я фарбувала одразу білу шкаралупу, тому цезальпінія відбилася на ній темно-рожевою барвою. Потім закриваємо воском усю писанку, обминаючи невеликі кружальця і тонкі доріжки - майбутні ягоди і гілки. Покривати всю писанку воском довго, але ж і цікаво, бо результат роботи, як завжди, ми зможемо побачити аж тоді, коли писанка "вмиється" (біля полум'я свічки). До речі, зводити віск на таких писанках вельми зручно. 
Щоб отримати чорний колір, можна пофарбувати чорницями, потім - бузиною. Цікаво буде спробувати цей же зразок, використовуючи замість цезальпінії марену красильну. Корені марени можна замовити в аптеках, що спеціалізуються на трав'яних зборах.
Вдячна пані Світлані Делікатній, талановитій вінницькій майстрині, за можливість ширше ознайомитися з подільськими писанками!
Ескіз писанки я побачила у книзі Марини Верхової "Писанки Поділля". Як зазначає пані Марина, до її збірки ескіз потрапив з праці Зенона Єлиїва "20 кіп писанок"