Рада вітати всіх!
Мене звати Ірина Михалевич.
В цьому блозі я ділюся власними цікавими знахідками стосовно натуральних барвників у писанкарстві.
Викладаю багато фото.
Інформація справді вузька, стосується суто писанки.
Фарбування тканин потребує інших рецептів і знань.
Якщо є бажання вчитися покроково, тисніть на тег майстер-клас, загальна інформація розміщена здебільшого
під тегом писанкарство, природні барвники. Є тег постер для зверстаних зображень.
На кожен барвник теж є окремі теги - ягоди чорниці, ромашка, цезальпінія, цвіт бузини...
Про відтворені писанки за колекціями можна глянути під тегом колекція.
Сподіваюся, тут ви знайдете потрібну Вам інформацію про виготовлення та застосування природних барвників.
В разі чого, пишіть або запитуйте про те, що цікавить і потребує пояснень.
Буду рада допомогти)

Питання і відповіді, які звучать на майстер-класах з писанкарства, відкривають нам філософську сторону цього традиційного українського мистецтва:
  • чи можна стерти лінію і написати наново?
-вчимося одразу писати начисто;
  • чи можна написати спершу олівцем, а потім повторити воском?
-бережемо час, вчимося відповідальності;
  • чи можна під час письма ввімкнути музику, поговорити з сусідом про життя?
-наодинці з собою покращуємо себе.

Думка про самовдосконалення через самопізнання не нова. Вона є засадничою в житті кожної людини. Натрапити не неї можна, зосібна, у книзі Сенеки «Про дозвілля (Філософські діалоги)».
Саме читаю «Діалоги» у перекладі Андрія Содомори. –Львів: Апріорі, 2016.

У статтях рідко можна прочитати такі слова, як отакий, отой, оцей, осюди, отак, отам, отепер, отоді, отут.
Бо ті, хто пишуть матеріали для публікацій, якось бояться розмовних слів.
Та й у розмовах рідко ці слова чути.
Що ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі:
-як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту;
-що означає символ «клиння»;
-чим і в якій послідовності фарбувати писанку.

Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований.



Як писати основу

Орнамент починається з написання поширеної хрестової основи – оперізуємо яйце двома поздовжніми лініями навхрест і пишемо одну поперечну. Така основа утворює шість однакових хрестів: чотири – на пояску, два – на маківках. На основу нанизуємо дуги, виписуємо дольки.

Чим фарбувати

На писанці бачимо два кольори (попри білу барву яйця) – червоний і чорний, але барвників треба приготувати три. Ромашковий відвар зафарбує шкаралупу в жовту барву і стане ґрунтом для червоної. Перед першим фарбуванням не забуваємо скупати яйце кілька секунд в оцті – барвник схопиться надійніше. Насичений червоний колір писанці подарує цезальпінія.

Так фарбує цезальпінія – японський барвник.

Як не заблукати в орнаменті

Ось він, відповідальний момент – знайомство з орнаментом. Як бачимо, кожен елемент на писанці “Клиння” складається з двох половинок. Одна з них – червоного кольору. В якій послідовності потрібно закривати половинки воском, аби зберегти їх червоними? А в такій, щоб передати рух «за сонцем». Клиння – солярний знак, що подібно до свастики показує рух сонця. Солярні символи — найпоширеніші на писанках. Можливо, кожен хрест на цій писанці почергово позначає то весну з літом, то осінь із зимою. Тоді ми маємо справу з сонячним календарем, що вмістився на крихітному яйці.
Щоб написати орнамент згідно такого бачення правильно, стане в нагоді ось така схема:

Отже, рухаємося посолонь і, не стрибаючи, перекриваємо всі дольки, розташовані справа. Діло зроблено? Тепер залишається надати писанці чорного тла. З цим завданням якнайкраще впораються ягоди чорної бузини.
Чим фарбувати писанку у вересні? Тим, чим і в серпні) – бузиною. Ягоди бузини зберігаються на кущах свіжими протягом серпня і всю осінь. Навіть у листопаді їх ще можна застати, осінь ягодам не вадить - вони не перестигають і не псуються. Також у вересні цілком придатні для приготування відвару кожушки волоських горіхів, молоде листя каштану.
Здебільшого на писанках поєднуються три кольори: жовтий, червоний і чорний. На писанці «Главосіки» (фотографію цієї писанки я побачила у книзі Одарки Онищук) жовтої барви немає, зате є жовто-гаряча, зелена, червона і чорна. Назва нагадує нам про день вшанування пам’яті Славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. Чи писали таку писанку наприкінці літа – з початком осені, ми не знаємо, та якщо писати її у вересні, то якими барвниками фарбувати? Як досягти чотирьох різних кольорів натуральними відварами зараз, коли осінь?


Поговоримо про фарбування у вересні на прикладі писанки "Главосіки"

Пропоную поєднати в роботі різні рослини – і свіжі, і засушені. Накладання кольорів виглядатиме так: жовтий (квіти ромашки), зелений – місцями (ягоди бузини), жовто-гарячий (цезальпінія), червоний (цезальпінія), чорний (ягоди бузини).


Квіти ромашки, засушені в домашніх умовах

Спочатку фарбуємо писанку в жовте. Для цього готуємо ромашковий відвар із засушених квітів. Також варимо ще стружку дерева цезальпінія та ягоди чорної бузини – усього три відвари.
Навіщо фарбувати писанку в жовте? Ліній і ділянок такого кольору в орнаменті немає. Усе просто: жовте яйце хутко у відварі з цезальпінії стане жовто-гарячим, за лічені хвилини. Краще, коли відвар буде свіжий і теплий.


Стружка цезальпінії. Барвник з Японії

По жовто-гарячому тлу пишемо крапки, «сонечка» і кола. За допомогою пензлика пробуємо забарвити серединки кіл бузиновим відваром. В ідеалі потрібно досягти зеленого кольору (підозрюю, що майстриня, яка писала оригінальну писанку, скористалася «зеленкою»). Напевно краще серединки кіл знецвітити, а потім локально наново зафарбувати в жовте, і тільки потім – в зелене. Бузиновий відвар з серединок прибираємо ватною паличкою, промакаємо писанку сухою серветкою і закриваємо серединки воском.
Жовто-гаряче яйце легко набуде червоної барви – для цього повторно занурюємо його до цезальпінієвого відвару. Відтак закриваємо воском потрібні ділянки і фарбуємо писанку ягодами бузини – стільки, скільки потрібно, доки тло стане чорним. Бузиновий барвник гарно діє й тоді, коли всю ніч перед тим стояв у холодильнику. Навіть краще, коли відвар не буде теплим – рівніше зафарбує. Фарбувати успішно можна однаково і свіжими, і мороженими ягодами.


Ягоди бузини щойно з морозильної камери

Можливо, забагато написала, однак таким є один із варіантів. Про інші "вересневі" комбінації ще писатиму.



Бездоганно високе небо, гаряче сонячне проміння, духмяне різнотрав'я. Серпень.
Чим же фарбувати писанки тоді, коли всі рослини стають нечуй-вітрами?

У кінці місяця повністю достигає бузина - її чорними ягодами можна фарбувати в різні барви: синю, зелену, чорну. Складаємо запаси в морозильну камеру.

Чисте яйце бузина зафарбує в небесні відтінки:



Жовте яйце бузина зафарбує в зелене, а темним писанкам подарує чорне матове тло, ось як на цьому фото:


При фарбуванні цих писанок використано безсмертник (для двох верхніх) і цвіт бузини, засушені чорнобривці, ягоди бузини чорної.
Свого часу я спробувала в роботі сушені чорнобривці, вони сподобалися мені. Якось я фарбувала писанки безсмертником (іноді замість безсмертника брала цвіт бузини), і яйце ставало жовтим. Потім тримала писанку у відварі з чорнобривців - і вона залишалася після того жовтою. Коли далі клала її до бузинового барвника, то писанка скоро набувала особливої густо-зеленої барви. Не думаю, що вдалося б досягти такого ж ефекту без чорнобривців. Бо тло писанки залежить і від першого у черзі барвника, і від другого, і від третього.

Наприкінці літа більшість рослин-барвників завершують період вегетації, проте поблизу доріг ми ще застанемо квіти ромашки, на городі можна назбирати вже сухих кукурудзяних рилець, стануть у нагоді й горіхові кожушки.



У серпні фарбуємо також кожушками волоського горіха!
Жовтий колір на цій писанці - безсмертник, брунатний - кожушки горіхів, чорне тло - ягоди бузини. Писанка на гусячому яйці, писана за космацькими мотивами. Кольористика авторська.

Для фарбування в жовтий колір та його відтінки в серпні згодяться і засушені квіти, заготовлені ще з весни та протягом літа, корінь марени, стружка цезальпінії й інші рослинні барвники у висушеному стані.
Петрові батоги. Мій особистий символ літа :)
У нашій мові не так багато смачних слів на "ц" - цитрини, цукерки, цукат, цілунок... слово цикорій мені теж солодке, гарне, приємне :)