Рада вітати всіх!
Мене звати Ірина Михалевич.
В цьому блозі я ділюся власними цікавими знахідками стосовно натуральних барвників у писанкарстві.
Викладаю багато фото.
Інформація справді вузька, стосується суто писанки.
Фарбування тканин потребує інших рецептів і знань.
Якщо є бажання вчитися покроково, тисніть на тег майстер-клас, загальна інформація розміщена здебільшого
під тегом писанкарство, природні барвники. Є тег постер для зверстаних зображень.
На кожен барвник теж є окремі теги - ягоди чорниці, ромашка, цезальпінія, цвіт бузини...
Про відтворені писанки за колекціями можна глянути під тегом колекція.
Сподіваюся, тут ви знайдете потрібну Вам інформацію про виготовлення та застосування природних барвників.
В разі чого, пишіть або запитуйте про те, що цікавить і потребує пояснень.
Буду рада допомогти)

Нещодавно мені пощастило побувати на мк з петриківського розпису. На занятті користувалися гуашшю. Дітям показували основні прийоми техніки і розповідали, з чого можна зробити фарби в домашніх умовах. Учителька порадила змішати яєчний жовток з соком калини, буряка, моркви і таким чином виготовити натуральні фарби жовтого, червоного та інших кольорів.
Мені ніколи не випадало користуватися такими фарбами чи виготовляти їх. А от відомій художниці з Богданівки, Катерині Білокур, доводилося. Катерина Василівна згадувала у листах, що перші свої картини писала не олійними, а рослинними фарбами. Тому першотвори було втрачено, адже такі фарби не для живопису, вони мають короткий вік.
Жанри образотворчого мистецтва мають спільні риси, але, разом із тим, чітко відмежовані конкретними технічними прийомами. Фарби, доречні в петриківському розписі, не є придатними для виготовлення ангобів у гончарстві чи відварів у писанкарстві.
До близького знайомства з писанкою мені здавалося, що всі традиційні українські писанки – це море поясків, безліч крапок і ромбиків, і все це залито розмаїттям веселки. Коли проглянула сотні традиційних зразків з різних куточків України, зрозуміла: писанка – це переважно поздовжнє розташування символів і дует кольорів – червоного та чорного.
Спершу не вірилося, що рослинами можливо яйце в такі яскраві кольори зафарбувати (на початку я користувалася хімічними барвниками). Траплялося якось читати і про деревне вугілля, що нібито в чорне фарбує, і про калину та буряк чула. З деревного вугілля навіть пробувала барвник приготувати, натомість одержала добриво для кімнатних рослин.


На фото: традиційні писанки Поділля "Циганські дороги" і Середньої Наддніпрянщини "Заступці"

Отже, чим краще забарвити писанку в насичений червоний колір, аби він був стійким, рівним, надійним? Можна придбати корені марени красильної і фарбувати ними, але ясної барви не отримається, буде холодний відтінок червоного. Насичений колір подарує стружка дерева цезальпінія (сaesalpinia). За етнографічними даними, в кінці XIX століття писанкарі купували трісочки фернамбукового дерева (цезальпінії) і фарбували ним яйця у червоне. Завозили тоді барвник з Бразилії, тому й прозвали його «бразолія». Сьогодні доступним є азійський відповідник, його можна придбати в іноземних інтернет-крамницях, зокрема, японській – tanaka-nao.co.jp.
Спершу писанку краще зафарбувати в жовтий колір, приміром, квітами ромашки чи пижма, а вже потім – відваром з цезальпінії. Так колір буде більш інтенсивний. Червону писанку зафарбувати в чорне нескладно, якщо є ягоди бузини чорної (sambucus nigra). Цікаво, що кущ бузини колись називали бездерево, тривалість життя цієї рослини досягає 60 років.
Нехай же довгим буде і наш інтерес до писанки! Експериментуймо!


На фото: писанка "Циганські дороги", Поділля. Барвники: цезальпінія, ягоди бузини чорної.

Рецепт приготування барвників можна подивитися тут:
цезальпінія https://danirra.dreamwidth.org/311050.html
ягоди бузини https://www.youtube.com/watch?v=T6RaGN00w5s
Продовжуємо знайомство з традиційними зразками з центральної України. Пропоную розглянути, а потім і написати неймовірно красиву, з вдалим геометричним орнаментом писанку «Заступці».
Походження: село Софіївка, Компаніївського району, Кропивниччина.



Часто на писанках чорної барви буває значно більше, ніж червоної. На цій же писанці – гармонія: у ній у рівній мірі поєдналися і червона, і чорна барви.
Заступ – знаряддя праці, звужена донизу залізна лопата для земляних робіт. Елементи орнаменту справді схожі на заступи, можна чітко розрізнити, що вони складаються з довгого держака і короткого гострого леза. Орнамент побудовано з 24 «заступів», по 4 у віконцю вони утворюють прямі хрести.


Рідко коли можна зустріти на писанці зображення знаряддя праці. Власне, його там може і не бути, а в назві – відображено. Це тому, що назви з’являлися пізніше від символів. Значення давніх солярних знаків із часом позабувалися; клинці, кола, зубці почали нагадувати певні елементи знарядь праці, з якими людина повсякденно мала справу. Наприклад, орнамент болгарської писанки «Велчі зебі-тя» (з колекції Володимира Ястребова) складається з ромбів та кіл із короткими промінцями. Назва перекладається як «Вовчі зуби», тоді як на писанці записано солярні символи. Дослідник Павло Рибалко, головний зберігач фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, вважає, що назва цієї писанки пов’язана з назвою деталей ткацького верстату, що нагадують гострі вовчі зуби. Про «Велчі зебі-тя» ми ще поговоримо в іншому дописі.


Ескіз із каталогу Кульжинського

Отже, щоб написати писанку «Заступці», спершу «розкреслюємо» її поверхню на три широкі пояски, далі пишемо дві поздовжні лінії. У віконцях середнього пояска зображуємо по одному скісному хресту. Основа готова! Можна вписувати «заступці».
Якими рослинами фарбувати? Писанку «Заступці» вдало пофарбує ромашковий відвар, що стане за добрий ґрунт. Насичену червону барву дасть стружка цезальпінії, чорний матовий колір подарують ягоди бузини.
Пишемо писанки за зразками з колекції Володимира Ястребова. Пригадуємо астрономічні закони.
Є писанки, в які вкладають багато праці, насичений орнамент забира чимало сил, зате потім готова робота дивує і притягує погляд лабіринтом ліній. А є писанки, які писати приємно, вони не відбирають сили, а навпаки – наснажують. До таких належить писанка «Зірочки». До колекції Володимира Ястребова вона потрапила з села Катеринівки, Ананьївського повіту (ймовірно, тепер це село входить до Одеської області).

Орнамент зіткано з шести однакових восьмипроменевих рож, розташованих на рівній відстані одна від одної. Як же досягти такої точності? Допоміжних ліній немає. Тим часом придивімося до писанки уважніше: чотири «зірки» розмістилися по пояску, ще дві – на маківках. Отже, орнамент побудовано за хрестовою основою, де є три лінії поділу, але вони невидимі, як і годиться у зірок, що рухаються у просторі небаченими шляхами. Промені «зірок» трохи заокруглені, то жовті, то червоні почергово, ніби проступають з темряви нічного неба. Спробуємо їх написати.



Отже, центри чотирьох рож знаходяться на пояску на однаковій відстані одна від одної. Користуючись уявними поздовжніми лініями, вивіряємо центр для кожної рожі, ставимо чотири крапки. З кожної крапки виводимо невеликого павука і пишемо по вісім променів. Ще дві рожі знаходяться на маківках. Отут уже простіше, дуже вивіряти не треба. Коли всі «зірки» будуть написані, переходимо до фарбування.
Писанку, що на фото нижче, зафарбовано ромашковим відваром (жовті промені), барвником з цезальпінії (червоні промені) і бузиновим відваром з ягід (чорне тло). Усі три барвники діятимуть швидко і якісно, якщо користуватися ними, допоки вони свіжі.

Питання і відповіді, які звучать на майстер-класах з писанкарства, відкривають нам філософську сторону цього традиційного українського мистецтва:
  • чи можна стерти лінію і написати наново?
-вчимося одразу писати начисто;
  • чи можна написати спершу олівцем, а потім повторити воском?
-бережемо час, вчимося відповідальності;
  • чи можна під час письма ввімкнути музику, поговорити з сусідом про життя?
-наодинці з собою покращуємо себе.

Думка про самовдосконалення через самопізнання не нова. Вона є засадничою в житті кожної людини. Натрапити не неї можна, зосібна, у книзі Сенеки «Про дозвілля (Філософські діалоги)».
Саме читаю «Діалоги» у перекладі Андрія Содомори. –Львів: Апріорі, 2016.

У статтях рідко можна прочитати такі слова, як отакий, отой, оцей, осюди, отак, отам, отепер, отоді, отут.
Бо ті, хто пишуть матеріали для публікацій, якось бояться розмовних слів.
Та й у розмовах рідко ці слова чути.
Що ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі:
-як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту;
-що означає символ «клиння»;
-чим і в якій послідовності фарбувати писанку.

Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований.



Як писати основу

Орнамент починається з написання поширеної хрестової основи – оперізуємо яйце двома поздовжніми лініями навхрест і пишемо одну поперечну. Така основа утворює шість однакових хрестів: чотири – на пояску, два – на маківках. На основу нанизуємо дуги, виписуємо дольки.

Чим фарбувати

На писанці бачимо два кольори (попри білу барву яйця) – червоний і чорний, але барвників треба приготувати три. Ромашковий відвар зафарбує шкаралупу в жовту барву і стане ґрунтом для червоної. Перед першим фарбуванням не забуваємо скупати яйце кілька секунд в оцті – барвник схопиться надійніше. Насичений червоний колір писанці подарує цезальпінія.

Так фарбує цезальпінія – японський барвник.

Як не заблукати в орнаменті

Ось він, відповідальний момент – знайомство з орнаментом. Як бачимо, кожен елемент на писанці “Клиння” складається з двох половинок. Одна з них – червоного кольору. В якій послідовності потрібно закривати половинки воском, аби зберегти їх червоними? А в такій, щоб передати рух «за сонцем». Клиння – солярний знак, що подібно до свастики показує рух сонця. Солярні символи — найпоширеніші на писанках. Можливо, кожен хрест на цій писанці почергово позначає то весну з літом, то осінь із зимою. Тоді ми маємо справу з сонячним календарем, що вмістився на крихітному яйці.
Щоб написати орнамент згідно такого бачення правильно, стане в нагоді ось така схема:

Отже, рухаємося посолонь і, не стрибаючи, перекриваємо всі дольки, розташовані справа. Діло зроблено? Тепер залишається надати писанці чорного тла. З цим завданням якнайкраще впораються ягоди чорної бузини.