Рада вітати всіх!
Мене звати Ірина Михалевич.
Живу з родиною в місті Олександрія в степовій Україні, пишу писанки і фарбую їх рослинами. 
У цьому блозі я ділюся власними знахідками стосовно натуральних барвників у писанкарстві.
Викладаю багато фото.
Інформація вузька, стосується суто писанки.

Фарбування тканин потребує інших рецептів і знань.
Якщо є бажання вчитися покроково, тисніть на тег майстер-клас (теги є внизу під дописом).
Загальна інформація розміщена здебільшого під тегом писанкарство, природні барвники.
Є тег постер для зверстаних зображень.
На кожен барвник теж є окремі теги - ягоди чорниці, ромашка, цезальпінія, цвіт бузини.
Про відтворені писанки за колекціями можна глянути під тегом колекція.
Сподіваюся, тут ви знайдете потрібну Вам інформацію про виготовлення та застосування природних барвників.

У разі чого, пишіть на електронну скриньку daniradio(собачка)ukr.net і запитуйте про те, що цікавить чи потребує пояснень.
Буду рада допомогти)

Доброго здоров'я, дорогі друзі. Пропоную поговорити про качині яйця. Полюбила їх за порцелянову ніжну поверхню, приємну овальну форму. Качині яйця — це ті перлини, які сяють соковитими барвами, адже рослинні барвники вбираються ними охоче. Писанка на качиному яйці, то особлива історія. Однак отакі яскраві обрії затуманюють деякі припущення. Є думка, що з качиним яйцем складно працювати. Нумо розбиратись, що тут правда, а що є побоювання, котре легко розвіяти.

З качиним яйцем працюю не перший рік. Спочатку домовлялася зі знайомими, і качині яйця для мене напитували по селах у сусідів. Цього року теж багато людей відгукнулися на мій запит. Найперший подарунок приїхав із Української Бессарабії, з українсько-болгарського села, це були яйця качки породи “блакитний фаворит”. Вони вельми білі, продовгуваті. Потім я придбала яйця з Полтавщини, з-під качки породи “полтавська білогруда”, і ті яйця сподобалися мені і білою шкаралупою, і округлими формами. Ми домовилися тоді про неінкубаційні, однак багато побилося по дорозі. Вдалося мені попрацювати і з яйцем шипуна, воно дещо тьмяніше, доволі велике і приємної форми (подарунок із села Диківка, Кропивниччина), подарували качині яйця під мої писанки й олександрійці. На цьому мої пошуки не припинилися. На щастя, я звернулася до талановитої писанкарки Аліни Лесичної зі Стрия, і мені порадили львівського майстра, котрий продає підготовані видутки.

Зауваги: успіх фарбування качиного яйця залежить, звичайно, від правильної підготовки шкаралупи перед видуванням, правильного висушування, однак не останню роль грають і барвники. Вони мають бути свіжими. Качине яйце дуже добре сприймає рослинні відвари. Погано зносить травлення оцтом.

Про роботу пана Романа
Качині яйця, які пропонує пан Роман, білосніжного кольору, там два акуратні отвори, тому яйця “дихають”, добре очищені ззовні та зсередини, при фарбуванні плями не виникають, барви лягають рівно. Яйця для транспортування поштою запаковані гарно, приїздять усі цілі. До того ж, у пана Романа приємні ціни. Можна придбати курячі і качині, гусячі та страусині яйця. Майстер надсилає їх зі Львова. Рекомендую поцікавитися його продуктом: https://www.olx.ua/uk/list/q-яйця-качині/

Як видути качине яйце
Розповідаю, як роблю я. Щойно нам передали яйця, одразу займаємося підготовкою: заливаємо їх повністю водою кімнатної температури, лишаємо на прохолодному балконі, в сінях, на веранді, в погрібі на верхніх сходах тощо на добу. Далі делікатно обтираємо кожне харчовою содою. Опісля видуваємо при допомозі надфіля, прополіскуємо зсередини водою, очищаємо отвори від пліви, обтираємо серветками, аби не було патьоків. Сушимо у вимкненій прогрітій пічці.

Зараз, у серпні, писанкувати дуже приємно, бо відійшла спека, бо, гуляючи понад річкою, вийде назбирати кропиви, гірчака, череди, горіхового листя, мати-й-мачухи, плодів бузини чорної, свидини, листя жересту. Усі ці барвні рослини дарують прекрасні барви — жовті, жовтогарячі, зелені, бурі, чорні й сині, а на гладенькій шкаралупі качиного яйця сяють з неосяжної глибини м'яким теплом. Спробуйте качині яйця в роботі. Здобудете особливий досвід
Це узагальнення. Коли старші люди хочуть наголосити, що певні плоди отруйні і ними не слід цікавитися, то називають їх вовчими ягодами. І при цьому не згадують справжню назву рослини. Під це узагальнення потрапили бирючина звичайна, жимолость татарська, бруслина європейська, крушина ламка, паслін солодко-гіркий, бузина трав'яниста та інші кущі й трави. Тобто вовчими ягодами називають і чорні, і червоні, і малинові плоди.

А ми поведемо з Вами мову про жимолості. Зараз, на порозі серпня, саме цвіте жимолость козолиста. Цвіт подібний до канделябра і поєднує в собі кремові, жовтаві, рожевуваті відтінки. Така краса! Жимолость татарська цвіла навесні ніжно-рожевим цвітом. Тепер же на її тендітних галузках вже є соковиті яскраві плоди. За них ми ще поговоримо.
Про декоративність жимолостей сказано багато, подекуди пишуть, що жимолость японська це кущова ліана. Читаєш і замислюєшся: то це кущ чи ліана? Жимолость японська - це таки в'юнкий чагарник, а сягає він до п'яти метрів заввишки. Ті садівники, які прагнуть споглядати восени красиве листя, садять цей вид на сонячній ділянці саду. Цвіте жимолость японська влітку: невеликі кремові квіти розливають довкруж солодкі пахощі. Ягоди чорні, дозрівають у серпні.
Жимолость татарська
Цей вид жимолості полюбився садівникам через те, що за ним майже не треба доглядати. Цвіте кущ навесні пишно-буйно, цілий місяць. На тлі темної зелені зацвітає велика кількість суцвіть, забарвлених у білий, ніжно-рожевий, блідо-малиновий відтінки.
Цікаво, що назва «жимолость» це перевернуте від «зимолисть», оскільки листя на зиму не опадає.
Листя на кущах гарне, акуратне, довгастої заокругленої форми, приємної темно-зеленої барви. Плоди теж цікаві: червоного або абрикосового кольору, маленькі, кулясті, зрощені попарно, дозрівають в липні-серпні, неїстівні, гіркі на смак. Певна кількість отруйних речовин усередині є, тому недарма їх вовчими узивають, недарма.
Жимолость татарська як культурний вид відома з XVIII століття. Ріс такий кущик в моєї баби Наді за хлівом. Називала вона його вовчими ягодами, попереджала, щоб я була обережна.
Сьогодні цих ошатних кущів у нас на Кропивниччині повно по посадках, вздовж залізниці. От би виростити таку красу в себе на квітнику! А чи вирощуєте жимолості Ви? які саме? Дякую за увагу
Вивчаю тему природних барвників понад 10 років. І ось чіткий висновок - рослини фарбують в усі пори року. А ще на одній писанці можна вдало об'єднати барви від свіжої рослини, висушеної та замороженої.
На цій писанці поєдналися рослини першої половини літа, осени та зими, а саме: свіжа кропива дводомна з цвітом, морожені плоди бирючини звичайної і коріння марени красильної.
Відтінків більше ніж рослин, бо біла барва завжди під рукою - це колір шкаралупи, а також це трапляється ще й тому, що одна і та ж рослина вміє дарувати різні кольори при відповідному накладанні. Тут ми бачимо, як плоди бирючини відбилися на писанці темно-блакитним та яскравим зеленим відтінками.
 
До того ж колір по різному сприймається посеред різного тла, тому нам здається, що відтінків на писанці навіть більше ніж є насправді - зверніть увагу, як сприймається жовтий на різних ділянках і зелений.







Є щось неземне у дії рослинних барвників. Мабуть, тому, що рослини не сприймають сонце як неминучість. Мабуть, тому, що вони беруть і дають. Бо вони вміють себе показати, і не всім - в однаковій мірі. Рослини бунтують, підкоряються, лікують й обпікають, вони завжди дивують життєствердною силою і надихають творити. З ними цікаво кожного дня.
Друзі! Школа писанкарства РЯСТ запрошує Вас до світу природних барвників і традиційної писанки.
Липень на порі. Саме цього яскравого запашного медового місяця побачить світ відеоцикл "Писанка з квітника". Ви можете підтримати створення пізнавальних відео про писанку вже зараз. Реквізити залишаю в коментарях.
Перше відео стосуватиметься МАЛЬВИ. Мальва зацвітає в липні і квітує до початку вересня. Невибаглива рослина. На відміну від чорнобривців, полум'янки, ґринделії, аморфи, мальву не привезли до нас з американських континентів, це рослина східної півкулі, рідна українцям квітка.
Мальвами рясно уквітчані полотна видатної художниці Катерини Білокур - Жоржини (1940), Привіт урожаю (1946), Хата в Богданівці (1955), У Богданівці на Загреблі (1955), Мальви та троянди (1954-1958). Без цієї квітки годі уявити традиційне сільське подвір'я й українське літо.
І цикл "писанка з квітника" теж 🙂
Мальви вміють дарувати писанці прекрасну ясно-зелену барву. У відео буде показано, як приготувати барвник із квітів мальви і які писанки вдасться створити з допомогою цих прегарних квітів.
Ви можете допомогти у створенні відео або придбати вже готове. Долучайтеся до цікавого! Школа писанкарства РЯСТ вже багато років розповідає про природнє фарбування і несе у світ непересічні знання про традиційне писанкарство. Барвиста писанка - це Україна. Ми володіємо справжніми скарбами, які варто берегти, примножувати і розповідати про них усім, хто може нас почути
_____________________
Над створенням пізнавальних відео працюватиме Ірина Михалевич, писанкарка з Кропивниччини, дослідниця традиційного писанкарства з 15 річним досвідом, авторка трьох книг про писанку (видавництва КСД і Кропивництво), засновниця Школи писанкарства РЯСТ
 
практичний порадник

“Писанка з квітника”

Ірина Михалевич
Видавництво "Кропивництво", місто Кропивницький, травень 2026 року

Порадник буде корисний досвідченим писанкарям і писанкарям-початківцям, а також усім, хто цікавиться українським традиційним мистецтвом і рослинним світом. На сторінках порадника авторка ділиться з читачами 15-річним досвідом вивчення традиційного писанкарства.

 

Зміст

Чому вчить писанка

Техніки та інструменти

Вода прозора

Про віск

Три способи зведення воску

Писачки бувають різні

Писачок із соломини

Сірникова техніка

Про простоту

Не така, як всі

Писачок точений

 

Хід роботи

Писанка цілий рік

Особливості фарбування писанки

“Вмивання” писанки

Чим фарбують писанки

Кілька слів про рецепти

Незамінний галун

Робимо вибір

 

Природні барвники. Царство рослин

Трави, що тривають

Ягідна зима

Оповідка про дослідницю Міріам Райс

Звичайна і така непроста бирючина

Магонія падуболиста

Весна починається восени

Фарбування гілочками дерев і кущів:

-гілочки вишні;

-гілочки яблуні;

-гілочки бузини чорної;

-гілочки глоду;

-гілочки черемхи пізньої;

-прутики верби плакучої.

 

Тож тепера весна золота

Верба

Пшінка

Озимина

Майстер-клас. Писанка з півонією та трав’янцями

Кропиви в українському степу

Що шукати досліднику писанки

Клени-фарбувальники

Цвіт ясена

Кущ жовтої форзиції

Березові сережки під дзвінким небом

Писанка з села Суржа

Квітневі рослини фарбують у зелене

Суредька тендітна

Фарбуємо квітами тюльпанів

Пурпурова казка. Фарбуємо цвітом бузку

Майстер-клас. Писанка з гілочками

Листя каштана і горіхові сережки

 

Травень луками іде

Грицики

Жовтець повзучий та його квіти-лелітки

Парасолі з бузинового куща

Горлянка з квітника

Шавлія сухостепова

Рутка. Краса, яку ховають трави

Майстер-клас. Писанка з рожами (рутка)

Фарбуємо квітами ромашки

Американська гостя аморфа кущова

Традиційна писанка Харківщини

Як писали на Черкащині

Фарбуємо листям із дерев. Листя горіха волоського

Марена красильна

Мене не називають червоний

Майстер-клас. Маренова писанка на білому тлі

 

Подарунки червня

Ягоди шовковиці чорної

Згадати літо. Майстер-клас з витравлення оцтом

Ніжно-сіра барва і квіти дикого маку

Майстер-клас. Геометричні квіти

Медова кашка. Оповідка про підмаренник

Курячий слід

Жива геометрія

 

Липень на порі

Ягоди чорниці

Пухнаста фарбувальниця. Оповідка про конюшину

Цмин і його паперове літо

Червоні квіти мальви

Залізняк козачий

Чорна і гірка. Як фарбувати плодами дикої вишні

Про вишневу барву

Про чорний колір і вишні

Квіти полум’янки

Про гарячі чорнобривці

Фарбування квітами пижма

Шість спостережень за барвними рослинами

 

Духмяний серпень і призабуті медодаї

Сідач коноплевий або давник

Про чорні плоди, проскурину і плутанину

Чому серпень

Золотушник і злинка

Оповідка про вохристу череду

Ягоди бузини чорної

Клей-трава

Майстер-клас. Писанка Кропивниччини

Фарбує листя мати-й-мачухи

Цезальпінія. Барвник «sappan wood»

Паслін чорний

 

Вересень у човні

Фарбуємо писанку водяним перцем

Про яблучка глоду

Свидина

Черемха пізня

Листя маслинки та волоський горіх

Забавки з горіха

Дереза, а по-простому — ґоджі

Майстер-клас. Фарбуємо чорним горіхом

 

Барвники пізньої осени

Фарбуємо диким виноградом

Поезія горіхового листя

Дерево, що родить солодкі камінці

Фарбуємо осінніми квітами. Айстри і хризантеми

Добуваємо колір з бабусиних жоржин

Цибулиння

Чому крашанки цибулинням фарбують

Крашанки: духмяні, смачні, яскраві

Комаха кошеніль

Природні барвники в кулінарії та писанкарстві

 

Думки про писанку

Традиційні писанки Сумщини

Рідкісна красуня подільська писанка

Марґучяй і литовська традиція

Традиційні писанки Болгарії

Вікно у традиційну Кропивниччину

Писанки зі збірки Володимира Ястребова

Бессарабські писанки

«Сонячна колекція писанок» Олени Пчілки

Шлях писанки

Яйця з Південної Африки

Математика і писанка

Писанкотерапія

 Рада вітати Вас, друзі. Радо привітаю Вас і в нашій писанкарській спільноті, там затишно, й цікаво:
Школа писанкарства "Ряст" вивчає, окрім рослинних барвників, й інші тонкощі писанкарської справи.
Якось ми вже розмовляли про те, чому вчить писанка. Писанка, то великий навчитель. Завдяки писанці ми можемо торкнутися традиційного світу наших прабатьків, глибше пізнати рідний край, живий світ природи. А ще писанка працює з нашим внутрішнім світом, бо веде шляхами, що врівноважують.

Письмо одразу воском - це найближчий такий шлях, найменш і найбільш простий. Коли ми допомагаємо собі олівцем, сантиметрами, паперовими розмітками, то створюємо ілюзію рівномірності. Готова робота сприйматиметься як пропорційна, однак ми, створюючи її, насправді не рухалися шляхами рівноваги, і тому це відчуватиметься при спогляданні писанки.
Письмо одразу воском - це свобода. А свобода - це не роблю, все що забажаю. Свобода - це відвага бути відповідальним.
Я глибоко переконана: замало споглядати писанку, її неодмінно треба написати. Тільки тоді писанка відкриється вповні.
Здається, чисельні тонкі доріжки, якими оповита писанка, не мають ні початку, ні кінця, і що їх написали одним порухом чи кількома, тоді як насправді кожна дуга побудована з десятків коротких відтинків. Це означає, що Майстру доводиться часто зупинятися, аби підігріти інструмент чи зачерпнути воску. Якщо не присвячувати час інструменту, не обтирати його вчасно і не перевіряти повсякчас ширину лінії, що виходить з-під носика, то виникає ефект хвоща. Згадаймо, як росте ця польова рослина - на її стеблі є потовщення, вузли.


 
Як же цього уникнути? Допоможе паперова чернетка. Варто постійно перевіряти ширину воскової доріжки, співставляти. Так писанка навчає нас повній віддачі, зосередженості.
Письмо по яйцю дозволяє відчувати середину, відстані, ритм. Через розвиток прецизійної моторики пальців задіюються мисленнєві процеси, тренується пам'ять, під час письма людина відчуває наснагу.
Ми зачепили невелику частину писанкової науки. Якщо Вам цікаві такі оповідки, можемо продовжити.
А побачити уривок заняття (курс "Традиційна писанка. 9 занять"), де я пояснюю, як писати і вести конкретну воскову доріжку, як при цьому дихати і в якому темпі працювати Ви зможете на ютуб-каналі Школа писанкарства "РЯСТ" (посилання в коментарях лишила).
Дякую за увагу
*на фото - качине яйце і воскові доріжки, писані без олівця одразу воском
**більше думок про писанку Ви прочитаєте в моїй новій книзі "Писанка з квітника", діє передпродаж. Якщо зробите замовлення зараз (за меншою ціною), отримаєте свій примірник всередині травня: