В день піонерії про партизанів

[danirra]

Вечірня прогулянка містом – це диво. Вулички спокійні, майже літні.
Назва однієї з вулиць, якою я проходила, Партизанська.

Що найцікавіше, жодної людини я на цій вулиці не побачила, жодного звуку не почула.
Дійсно, Партизанська.

Проспект, де проживаю я, слід би було назвати по-індіанськи – ДОРОГА, ЯКУ НІКОЛИ НЕ ПЕРЕЙТИ. Рух не такий вже й жвавий на ньому, але, щоб перейти дорогу, доводиться іноді довго чекати…

Чого я чекаю наспраді, так це відпустки і ранкової риболовлі з вудками. Літо, приходь, я тебе чекаю.