May. 10th, 2008

Цим питанням я зацікавилася після прочитання ось цього репортажу.
http://ictv.ua/ukr/news_society.php?news_id=112690
Я завжди стараюся відзначати професійні свята, їх у мене п*ять. До речі, а скільки у інших? Цікаво було б дізнатися.

Сьогодні саме той день, коли моя комп*ютерна мишка вкусила мене за палець. Якщо чесно, то в усьому винна моя безмежна любов до цукерок.

Вчора зайшла до придорожнього магазину за зефіром і стала свідком... такої картини: чоловік продавчині – експедитор - просив у неї сто грамів, а її діти бігали за прилавком у не досить підходящому для цього верхньому одязі. А потім – це взагалі бомба – менший син продавчині у мене на очах сягнув рукою у розпаковану коробку з цукерками «Пташине молоко» і, нагрібаючи цукерки у жменю, голосно крикнув: «Ма, я канфєти взяв, нічо»?
Матуся при цьому лагідно посміхнулася, ніби це відбувалося вдома на кухні, і чемно кивнула головою.

Зефір я придбала і раділа з думки, що той пацанчик при мені не мацав його руками. Принаймні, я цього не бачила.