Крила метеликів

Вперше у своєму житті бачила дитину з сачком. Мала гналася за метеликом і азартно махала сачком в надії накрити ним красунчика-криланя.



Якщо б мала його зловила, їй неодмінно захотілося б взяти його до рук, а тоді б стерся живильний пилок на крильцях, без якого метелики літати не можуть, він не відновлюється.



Вранці у місцевому парку довелося бачити білочку, яка бігала немов по спіралі, огинаючи стовбур дерева. Позавчора ж цю саму білочку побачили прохожі тітки і дядьки. Вони почали галасувати: «Бєлочка, бєлочка!, он там! Така масінька!» - і помчали туди, де бідолашна тварина необачно їм показалася.

Білочка вижила, інакше б я її сьогодні не вгледіла на дереві. Вигляд у неї був доволі бадьорий!