Час їхати, час повертатися

Закінчуються різдвяні канікули і скоро в дорогу, чекає остання зимова сесія.
З одного боку радісно - зимова сесія ж остання, з іншого боку печально - треба їхати з дому :(
Сумно, зате цієї зими мені пощастило спробувати підлідного окунця, кутю і атмосферу реальної сніжної зими. Хіба не надбання для подальших сторінок мого майбутнього?

Всього хорошого по-троху, а то як ним позловживати - все хороше ризикує перетворитися на буденне і таке, що набридає.
Нові враження та емоції завжди приваблюють, лишається сподіватися, що вони будуть приємними або, хоча б, повчально-корисними.

Саме в січні виникає бажання додати до щоденного раціону щось весняне. Нехай це буде кольорова серветка:



Зеленкувато-весняний настрій в дорозі знадобиться.



Щоденнику (шановні друзяки), спишемося в кінці січня.
P.S. Урочисто повідомляю: сьогодні мною було прочитано роман, котрий визнано в Англії кращим у творчості Джерома К. Джерома. Я прочитала роман "Троє на чотирьох колесах". Що буду читати далі - поки що не знаю.