Глоксинія – яка милозвучна і сильна назва. Кімнатна рослина з такою назвою росте на моєму підвіконні, але рослина ані трішки не синя, як можна подумати через назву.
Тогоріч влітку глоксинія зацвіла велетенським білим дзвоном, зробила це двічі і тим несказанно ощасливила мене. Прийшов кінець січня, я вийняла вазон з рослиною з-під ванни і поставила на світле і тепле місце – на вікно.
Почався лютий, і от глоксинія вже й показалася з землі, у неї поки що шість невеличких листочків, але невдовзі (як прийдуть весна, літо) глоксинія знову зацвіте велетенським білим дзвоном. Найсиматичнішим у глоксинії як на мене є бутон, бо він схожий на смішного ворсистого кабачка, тому вже у лютому я сідаю і починаю чекати дива – цвітіння глоксинії.

Тогоріч влітку глоксинія зацвіла велетенським білим дзвоном, зробила це двічі і тим несказанно ощасливила мене. Прийшов кінець січня, я вийняла вазон з рослиною з-під ванни і поставила на світле і тепле місце – на вікно.
Почався лютий, і от глоксинія вже й показалася з землі, у неї поки що шість невеличких листочків, але невдовзі (як прийдуть весна, літо) глоксинія знову зацвіте велетенським білим дзвоном. Найсиматичнішим у глоксинії як на мене є бутон, бо він схожий на смішного ворсистого кабачка, тому вже у лютому я сідаю і починаю чекати дива – цвітіння глоксинії.