Feb. 2nd, 2009

Глоксинія – яка милозвучна і сильна назва. Кімнатна рослина з такою назвою росте на моєму підвіконні, але рослина ані трішки не синя, як можна подумати через назву.

Тогоріч влітку глоксинія зацвіла велетенським білим дзвоном, зробила це двічі і тим несказанно ощасливила мене. Прийшов кінець січня, я вийняла вазон з рослиною з-під ванни і поставила на світле і тепле місце – на вікно.

Почався лютий, і от глоксинія вже й показалася з землі, у неї поки що шість невеличких листочків, але невдовзі (як прийдуть весна, літо) глоксинія знову зацвіте велетенським білим дзвоном. Найсиматичнішим у глоксинії як на мене є бутон, бо він схожий на смішного ворсистого кабачка, тому вже у лютому я сідаю і починаю чекати дива – цвітіння глоксинії.

1. Все у нашому житті буває вперше.
2 лютого - це день, коли я вперше у своєму житті втопила скибочку лимона в чашці чаю. Яким чином: цівкою розтопленого меду. Під вагою меду лимонна скибка пішла на дно чашки, але згодом піднялася на поверхню. І від цього у мене навіть змінився настрій - він став зачудованим!

2. В Ісландії обрали першу жінку прем'єра. Вона - нетрадиційної орієнтації. Як ставляться до цього ісландці? Особисто я не знаю.
Можливо деякі ісландці вперше у житті зацікавляться політикою?

дещо про рукоділля )