Радість у лютому

В місяці лютому єдине, що може радувати - це вітаміни, а ще домашні квіти. За вікном незатишно, холодно і взагалі туди не хочеться визирати, а тим паче виходити, а на вікні розквітають фіалки. Ось така красунечка радує мене щодня:





Для мене нещодавно стало відкриттям те, що традесканція (у мене цвіте волохата)викидає квітку лише на один день, на слідуючий ранок квітка відмирає і на її місці з'являється нова, щоб так само за день зникнути.

Квітка -одноденка:

(дві квітки поруч: одна вже зав'яла, інша розквітла їй на заміну)

Квіти і радують і зникають одночасно. В місяці лютому деякі українці на додаток ще радіють західному комерційному святу Святого Валентина, ніби у нас немає свого свята закоханих. А воно таки є (влітку), тільки на нього не звертають уваги, а натомість купують валентинки, пластикові сердечка і ще купу непотрібних речей, витрачаючи кошти на благо торгівців. У школі я теж дарувала валентинки і сама їх очікувала від знайомих, однак потім усвідомила, що раз це свято закоханих, то листівки з освідченнями не друзі повинні дарувати. І ось тоді я зрозуміла усю безглуздість наслідування західних традицій. А що робити тим, у кого немає поки що коханих? Виходить, цей день для них нічого не значить і тільки смуток приносить?! Так і заплутатися можна, одне сказати можу: 14 лютого для мене буде 14-им лютого і не більше.