"Лавандовий" декупаж на яйцях
Oct. 11th, 2012 11:34Наївна я людина. Думала декупаж займе менше часу, ніж писанкарство. Одну писанку (в кольорі чи витравлену) реально виготовити протягом одного дня, тоді як на декупаж відводиться не менше 24 годин, бо після лакування виріб має підсихати добу.
Лавандових мотивів (а я замовила тільки 1 аркуш з ними) вистачило на 6 яєць. Зображення іще залишилися, але з огляду на їхній розмір для яєць вони не підійдуть, тому задекорую ними щось побільше. Я відразу розпочала з яєць, а варто було б спочатку спробувати декупаж пласких рівних поверхонь. У мене все догори ногами. Спочатку випукла поверхня і тільки згодом - щось простіше.

Наступні декупажні яйця хочу зробити рельєфними. Для цього придбаю спеціальну загусаючу пасту. Сама інколи дивуюся, скільки існує способів задекорувати звичайне куряче яйце!
А ще дивуюся собі. Розпочинаю читати книгу, читаю довго, настільки, що беруся за наступну. І зараз в процесі "обробки" перебувають 3 книги. Найбільш легко і кількісно читаються "Теплі історії до кави" Надійки Гербіш. Набагато важче дочитати до кінця книгу Ліни Костенко "Записки українського самашедшого". Це емоційно важкий твір. Перед сном стараюся цю книгу не відкривати. Новоспечену збірку есеїв Оксани Забужко "З мапи книг і людей" тільки починаю осягати. Мені подобається. Насамперед тим, що дізнаюся масу нових для себе лексем та оригінальні думки поетеси-науковця.

Лавандових мотивів (а я замовила тільки 1 аркуш з ними) вистачило на 6 яєць. Зображення іще залишилися, але з огляду на їхній розмір для яєць вони не підійдуть, тому задекорую ними щось побільше. Я відразу розпочала з яєць, а варто було б спочатку спробувати декупаж пласких рівних поверхонь. У мене все догори ногами. Спочатку випукла поверхня і тільки згодом - щось простіше.

Наступні декупажні яйця хочу зробити рельєфними. Для цього придбаю спеціальну загусаючу пасту. Сама інколи дивуюся, скільки існує способів задекорувати звичайне куряче яйце!
А ще дивуюся собі. Розпочинаю читати книгу, читаю довго, настільки, що беруся за наступну. І зараз в процесі "обробки" перебувають 3 книги. Найбільш легко і кількісно читаються "Теплі історії до кави" Надійки Гербіш. Набагато важче дочитати до кінця книгу Ліни Костенко "Записки українського самашедшого". Це емоційно важкий твір. Перед сном стараюся цю книгу не відкривати. Новоспечену збірку есеїв Оксани Забужко "З мапи книг і людей" тільки починаю осягати. Мені подобається. Насамперед тим, що дізнаюся масу нових для себе лексем та оригінальні думки поетеси-науковця.
