Sep. 10th, 2013

Завдячуючи винахідливості й обізнаності elisabethtown13, довідалася, як називається ота моя задавнена тектильність імен!
Оце переглядала чудові зразки вибійки на тканині (для подушок)від пані Оксани Білоус, і прокинулася в мені синестезія - фактурні асоціації.
У моїй голові з дитинства імена поєднуються не просто з кольором, а відразу з фактурою: чую ім'я - бачу принт, закінчений зразок тканини або картинку.
Коли дивилися на ті вибійки, відразу стали зринати в уяві конкретні імена - частіше жіночі.
Наприклад, №53 - Інна, №50 - Лариса, №35 - Світлана...
До слова про чоловічі імена - Влад, Вадим асоціюються в мене з темними стиглими вишнями, рясно вкритими росою.
phoca_thumb_l_08
Фото: майстерня Оксани Білоус.
В людей творчих, котрі самі щось творять і творчість інших споглядають, обов'язково є список улюблених ремесел, мистецтв чи щось подібне. Я надзвичайно поважаю гончарство, витинанку й вибійку. Це мегапотужні, найбільш енергозатратні й щедрі на віддачу різновиди українського рукоділля. Ніколи не займалася ні першим, ні другим, ні третім, але впевнена в попередньому ствердженні дуже твердо. Готова дискутувати навіть з ковалями.