Не ломиться гілля
від панциру важкого,
Не брязка заметіль
електропроводами.
Теплінь стоїть, і я
не впізнаю нікого,
не признаю зими
затоптану слідами.
Стоїть іще Майдан
і чуло жде любові
від рідних і чужих,
від тих, хто ще болить.
Минуться всі свята,
умова на умові,
та не пройде межа,
яку ще треба змить.
від панциру важкого,
Не брязка заметіль
електропроводами.
Теплінь стоїть, і я
не впізнаю нікого,
не признаю зими
затоптану слідами.
Стоїть іще Майдан
і чуло жде любові
від рідних і чужих,
від тих, хто ще болить.
Минуться всі свята,
умова на умові,
та не пройде межа,
яку ще треба змить.