Де межа між традицією та забобоном?

Традиція писати писанки має тисячолітню історію, і тому вона не позбавлена обрядовості та язичницьких смислів.
Так, ми знаємо про звичаї, пов'язані з писанкою, ми про них читаємо, ділимося ними, демонструємо подеколи, але навряд сприймаємо їх серйозно. Сучасний писанкар пише писанку для того, аби потім прикрасити нею свою оселю, своє життя. Ніяких магічних ритуалів з писанкою майстер не здійснює. Але де проходить межа?
Для первісної людини писанка була своєрідною молитвою про опіку, захист. Тому я схильна розглядати писанку саме в сакральному світлі. Кажуть, даруєш писанку - даруєш листівку з побажаннями. Це і так, і ні. Писанка - це значно більше, ніж гарно розписане яйце. І вже точно більше, ніж вітальна листівка. Це молитва, яку можна побачити.