![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
danirraЯк зазначає автор посібника “Колекція писанок Володимира Ястребова” Павло Рибалко, однією з важливих рис, притаманних колекції, є наявність в ній писанок інших національностей, що й сьогодні проживають на Кіровоградщині.
Насамперед, це молдавани та болгари. На українській землі переселенці запозичили кольорову гаму, сюжетну лінію писанок та назви орнаментів. Натомість, й українці зазнали впливу інших національних культур.
В цьому записі я розповім про молдавську писанку “Ферул плугулуй”, тобто “Леміш” по-нашому. Вона отримала значне нашарування української культури. Була виготовлена в м.Новоукраїнка Кіровоградської обл.
Леміш — це нижня частина плугу, що підрізає горизонтальний пласт ґрунту. Такий писанковий орнамент притаманний не тільки писанкам Єлисаветградщини. Я знаю принаймні одну схожу писанку, і походить вона з Катеринославщини (Дніпропетровщини) та має назву “Хрестова” (на другому зображенні).
Отже, створюємо молдавську писанку з Новоукраїнки "Ферул плугулуй".
Поділ: 2 вертикальні, екватор.
Кольори: жовтий, червоний і чорний.
На всіх перетинах ліній пишемо хрест, а потім з'єднуємо його вершини так, щоб у кожному вікні утворився трилисник.
От і все. Писачок відкладаємо. Далі працюватимемо виключно зі свічкою.
Фарбуємо яйце в жовтий колір. І спочатку по одній жовтій краплині залишаємо в центрі трилисників, а потім довільно цяткуємо периферію орнаменту.
Коли яйце пофарбуємо в червоне, ставимо краплі меншого розміру (тримаючи свічку якомога ближче до писанки). Розміщуємо їх по три в межах трилисників, а також довільно крапаємо поза трилисниками. Тло писанки - чорне.
Сам Володимир Ястребов вказував на те, що назви писанкових орнаментів молдавани запозичували від українців. Предметно-побутовий зміст писанки “Ферул плугулуй” стосується традиційного знаряддя обробітку землі — плугу, яким користувалися як українці, так і волохи. А волохи в XIX ст. в Єлисаветградському повіті за чисельністю посідали друге місце після українців.
На останньому фото - моє "бачення" писанки. Все таки, мабуть, варто писати крапки вручну писачком. Тоді можна їхню величину краще регулювати, і крапок отримається набагато більше, як в оригіналі.
Насамперед, це молдавани та болгари. На українській землі переселенці запозичили кольорову гаму, сюжетну лінію писанок та назви орнаментів. Натомість, й українці зазнали впливу інших національних культур.
В цьому записі я розповім про молдавську писанку “Ферул плугулуй”, тобто “Леміш” по-нашому. Вона отримала значне нашарування української культури. Була виготовлена в м.Новоукраїнка Кіровоградської обл.
Леміш — це нижня частина плугу, що підрізає горизонтальний пласт ґрунту. Такий писанковий орнамент притаманний не тільки писанкам Єлисаветградщини. Я знаю принаймні одну схожу писанку, і походить вона з Катеринославщини (Дніпропетровщини) та має назву “Хрестова” (на другому зображенні).
Отже, створюємо молдавську писанку з Новоукраїнки "Ферул плугулуй".
Поділ: 2 вертикальні, екватор.
Кольори: жовтий, червоний і чорний.
На всіх перетинах ліній пишемо хрест, а потім з'єднуємо його вершини так, щоб у кожному вікні утворився трилисник.
От і все. Писачок відкладаємо. Далі працюватимемо виключно зі свічкою.Фарбуємо яйце в жовтий колір. І спочатку по одній жовтій краплині залишаємо в центрі трилисників, а потім довільно цяткуємо периферію орнаменту.
Коли яйце пофарбуємо в червоне, ставимо краплі меншого розміру (тримаючи свічку якомога ближче до писанки). Розміщуємо їх по три в межах трилисників, а також довільно крапаємо поза трилисниками. Тло писанки - чорне.
Сам Володимир Ястребов вказував на те, що назви писанкових орнаментів молдавани запозичували від українців. Предметно-побутовий зміст писанки “Ферул плугулуй” стосується традиційного знаряддя обробітку землі — плугу, яким користувалися як українці, так і волохи. А волохи в XIX ст. в Єлисаветградському повіті за чисельністю посідали друге місце після українців.
На останньому фото - моє "бачення" писанки. Все таки, мабуть, варто писати крапки вручну писачком. Тоді можна їхню величину краще регулювати, і крапок отримається набагато більше, як в оригіналі.
(no subject)
Date: 2012-08-09 21:53 (UTC)(no subject)
Date: 2012-08-09 22:51 (UTC)(no subject)
Date: 2012-08-10 09:02 (UTC)(no subject)
Date: 2012-08-10 09:05 (UTC)