[personal profile] danirra
Сьогодні я підійшла до ксерокса для того, щоб мені відксерили чотири сторінки тексту.
В черзі я була першою, за мною вишикувалося чимало охочих. Відразу за мною стоїть дівчина зі стосою книг і двометровим списком сторінок, які потрібно ксерити.
От вона мені і говорить: «Вам скільки ксерити?» Я їй відповідає все як є: «Чотири сторінки».
Дівчина мені: «Пропустіть мене вперед, мені їхати треба!» Уявляєте, до чого треба бути безтолковою або нахабною, щоб таке видати? Що то буде далі?

P.S. Я ту милу дівчину не пропустила вперед себе. Нехай подякує, що я ті її книжки не викинула на дорогу.

(no subject)

Date: 2009-01-29 13:41 (UTC)
From: [identity profile] prosto-natka.livejournal.com
Авжеж,є такі нахаби... Не люблю, коли без поважної причини в черзі вперед намагаються залізти. Ні, я людина толерантна, я пропустю вперед себе маму з дитинкою, яка вже пхинькає... Досі вдячна людям, які мене з малою Леською у візочку пропускали без черги купити в кіоску молока або кефіра. Але ж я не нахабнішала і сама без черги не лізла...

А твоя історя нагадала мені анекдот:
- ненавиджу Льво Толстого! "Війну і мир" написав! Чотири томи!!!
- Можна подумати, ти читав...
- Та боронь Боже... Ксерив!

(no subject)

Date: 2009-01-29 14:20 (UTC)
From: [identity profile] danirra.livejournal.com
Дякую за розуміння.