Пішоходна мрія

[danirra]

Прямуючи до робочого місця, сьогодні вранці виходила з міста, попереду починався міст, котрим в Олександрію заїжджає транспорт з Кіровограда, Черкас, Києва… і звернула увагу на дивну димову мантію, вона огортала зелень, побудови, а на годиннику - тільки восьма ранку.

Що найцікавіше, такий ранковий смог нагадав мені про місто Хмельницький, в якому довелося побувати всього раз, проте це знайомство з містом залишиться у моїм серці назавжди. Так, вирушаючи в околиці Олександрії я міркувала про свою закоханість у місто Хмельницький. Це місто – величне і таке, що прагне тебе обійняти, піднести догори, до хмар.

В серпні я якось знаходжу час читати, зараз на моєму столі вдома тихенько лежить книга Ярослава Гашека «Хресний хід», лежить і сподівається, що я її дочитаю у найближчі два дні. Так, напевно, і буде. Уже зараз мене переповнюють враження, думки, страхи та ідеъ, які містить згадана книга. Однак ділитися ними рано, от коли дочитаю до кінця, тоді…




А такі троянди ростуть на олександрійських присадибних ділянках. Це дарунок літа.

Comments

[gvirinko.livejournal.com]

не забудь написати про хресний хід :)
я от ніколи не читала гашека (і тому трохи заздрю тобі:))
і думаю надихнутись твоїми враженнями щоб самій прочитати