![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
danirraНародилася я на кіровоградській землі й на Кіровоградщині проживаю, тому закономірно, що я врешті запитала себе: а як же виглядає писанка з Кіровоградщини?
Спочатку мною оволоділа прикрота — в жодному посібнику, статті, каталозі ні про яку таку кіровоградську писанку немає ані слова. Я вже почала думати, що в нашому центрально-українському краї не водилася така традиція. Яка недолуга думка!
Писанки писали й писатимуть по всій Україні.Дарма протягом 70 років намагалися стерти наші сакральні звичаї. Дечого функціонери-посіпаки таки досягли: через лихоліття й заборони українські жінки в селах тимчасово відклали писачки й замінили писанки крашанками. Може, це мистецтво й зазнало б значних втрат, якби не дореволюційна діяльність краєзнавців, котрі встигли зібрати зразки, видати каталоги й укласти таблиці писанок. От тільки тут мені слід було врахувати, що топоніміка дорадянська й сучасна різняться.
Теперішня Кіровоградська область входила разом із Кіровоградом (Єлисаветградом) до складу Херсонської губернії. Саме тому кіровоградські (єлисаветградські) писанки і до тепер іменуються в сучасних дослідженнях як херсонські. Це, звісна річ, історична неоковирність. Писанки Єлисаветградщини становлять окрему групу й мають свої характерні відміннощі від писанок півдня України. Вони здебільшого мають чорне тло з жовтим, червоним, інколи зеленим малюнком.
Часто доводиться читати про гуцульські, буковинські, слобожанські писанки. Тобто витвори прив'язують не до сучасних топонімічних назв, а до етнічних територій. В такому разі писанки Єлисаветградщини можна віднести до Наддніпрянської групи.
Деякими зразками вище згаданих зі мною поділилася кіровоградська майстриня Тетяна Стороженко. Згодом я завітала до обласного краєзнавчого музею і там придбала посібник про колекцію писанок Володимира Ястребова. Тираж видання малюсінький — 300 екземплярів, тому мені надзвичайно поталанило. Краєзнавець зумів зібрати гарну колекцію, до якої увійшло понад 400 писанок. До наших днів у вигляді ескізів дійшло 124 зразки, cеред них - понад 60 походять з Кіровоградщини.
В цьому записі я розповім про дуже оригінальну писанку “Чобітки”, що походить з мого рідного краю — с.Березівка Маловисківського району.
Поділ яйця: 2 вертикальні лінії, екватор.
Кольори: жовтий і чорний.
На обох частинах пишемо по 2 діагоналі, а в кожному секторі, що утворився, виписуємо по чобітку. Носком чобіт повернутий направо. Це важливо! В каталозі чобітки зображені художником в напрямку проти годинникової стрілки. Як зазначають знавці народного мистецтва, обернена сварга застосовувалася нашими пращурами задля "повороту". Люди писали таку сваргу, аби відмотати час назад, і таким чином перезапускали хід подій у позитивне русло.
Фарбуємо яйце в жовтий колір і закриваємо чобітки воском через один. В кінці опускаємо писанку в чорний барвник.
Ці чобітки утворюють подвійну (обернену) сваргу. Пряма ж сварга символізує схід сонця, його рух навесні та влітку, творення, добро, рушійну силу, чоловіче начало. Зображення чобіт, як говорить О.Білоус, нагадує про бога Землі, до символічних атрибутів якого мали причетність ноги, сліди, взуття.
Спочатку мною оволоділа прикрота — в жодному посібнику, статті, каталозі ні про яку таку кіровоградську писанку немає ані слова. Я вже почала думати, що в нашому центрально-українському краї не водилася така традиція. Яка недолуга думка!
Писанки писали й писатимуть по всій Україні.Дарма протягом 70 років намагалися стерти наші сакральні звичаї. Дечого функціонери-посіпаки таки досягли: через лихоліття й заборони українські жінки в селах тимчасово відклали писачки й замінили писанки крашанками. Може, це мистецтво й зазнало б значних втрат, якби не дореволюційна діяльність краєзнавців, котрі встигли зібрати зразки, видати каталоги й укласти таблиці писанок. От тільки тут мені слід було врахувати, що топоніміка дорадянська й сучасна різняться.
Теперішня Кіровоградська область входила разом із Кіровоградом (Єлисаветградом) до складу Херсонської губернії. Саме тому кіровоградські (єлисаветградські) писанки і до тепер іменуються в сучасних дослідженнях як херсонські. Це, звісна річ, історична неоковирність. Писанки Єлисаветградщини становлять окрему групу й мають свої характерні відміннощі від писанок півдня України. Вони здебільшого мають чорне тло з жовтим, червоним, інколи зеленим малюнком.
Часто доводиться читати про гуцульські, буковинські, слобожанські писанки. Тобто витвори прив'язують не до сучасних топонімічних назв, а до етнічних територій. В такому разі писанки Єлисаветградщини можна віднести до Наддніпрянської групи.
Деякими зразками вище згаданих зі мною поділилася кіровоградська майстриня Тетяна Стороженко. Згодом я завітала до обласного краєзнавчого музею і там придбала посібник про колекцію писанок Володимира Ястребова. Тираж видання малюсінький — 300 екземплярів, тому мені надзвичайно поталанило. Краєзнавець зумів зібрати гарну колекцію, до якої увійшло понад 400 писанок. До наших днів у вигляді ескізів дійшло 124 зразки, cеред них - понад 60 походять з Кіровоградщини.
В цьому записі я розповім про дуже оригінальну писанку “Чобітки”, що походить з мого рідного краю — с.Березівка Маловисківського району.
Поділ яйця: 2 вертикальні лінії, екватор.
Кольори: жовтий і чорний.
На обох частинах пишемо по 2 діагоналі, а в кожному секторі, що утворився, виписуємо по чобітку. Носком чобіт повернутий направо. Це важливо! В каталозі чобітки зображені художником в напрямку проти годинникової стрілки. Як зазначають знавці народного мистецтва, обернена сварга застосовувалася нашими пращурами задля "повороту". Люди писали таку сваргу, аби відмотати час назад, і таким чином перезапускали хід подій у позитивне русло.
Фарбуємо яйце в жовтий колір і закриваємо чобітки воском через один. В кінці опускаємо писанку в чорний барвник.
Ці чобітки утворюють подвійну (обернену) сваргу. Пряма ж сварга символізує схід сонця, його рух навесні та влітку, творення, добро, рушійну силу, чоловіче начало. Зображення чобіт, як говорить О.Білоус, нагадує про бога Землі, до символічних атрибутів якого мали причетність ноги, сліди, взуття.
(no subject)
Date: 2012-07-30 16:48 (UTC)(no subject)
Date: 2012-07-30 20:10 (UTC)(no subject)
Date: 2012-07-31 20:09 (UTC)