Jan. 21st, 2009

На дозвіллі вирішила погратися в компаративізм, взяла вірш російського поета Івана Мятлєва та й намагаюся його перекласти українською мовою.
Поки що виходить повільно, вірш величенький дістався.

Це його рефрен:
Фонарики, сударики
Горят себе, горят,
А видели ль, не видели ль —
Того не говорят.

Правда, нічого складного? На перший погляд. Як тільки я почала перекладати друге слово першого рядка "сударики", подумалося: а це виявляється складно і цікаво:)

Поки що зупинилися на цьому варіанті перекладу:
Ліхтарики, чударики
Горять усе й горять,
А бачили, не бачили —
Про те вони мовчать.
На цій сторінці я перекладаю вірш Івана Мятлєва. Тут можна знайти рядок
ліхтарики-чубарики (в оригіналі "фонарики-сударики").
http://danirra.livejournal.com/38939.html

Однак з часу створення вказаної вище сторінки дещо змінилося. Моє бачення перекладу передусім.
Тому зараз рядок "фонарики-сударики" українською звучить по-іншому: ліхтарики-добарики. Як можна до ліхтариків пройнятися ще більшою повагою мені поки невідомо...