В цьому записі я розповідатиму про багатство природи, про її неповторні барви і про те, яким же чином ті барви я використала в писанкарстві. Далі - фото з писанками та смачними чорницями.
Завдяки книзі “Світ у писанках Тараса Городецького” та писанкарці Олені Лабуньці я довідалася про нюанси фарбування писанок природніми барвниками. І вирішила спробувати свої сили. Нічого складного не може бути, подумалося мені, адже такою сировиною до мене користувалися тисячі років і продовжують користуватися люди, котрі не цураються землі. Щоправда, людині, котра мешкає в приватному секторі, куди простіше дістати гречану полову чи сирі лушпайки соняшникового насіння. Та я поки що не збираюся вдаватися в такі крайнощі, тому спочатку розібралася з більш-менш доступною сировиною — травами й ягодами. Гуляючи вздовж річки, я натрапила на цілі галяви полину, деревію, отож настригла (в мене з собою були ножиці) ці рослини до пакету й взялася до роботи.
Щоб отримати зелений відтінок, необхідно занурити писанку до відвару свіжого полину. Проте спочатку я відварила засушену куплену в аптеці траву полину гіркого. В результаті біла писанка набула бежевого забарвлення.

Коли була на ринку, придбала 200 г чорниці. Зараз якраз сезон на неї, тому купити цю ягоду не проблема. 50 г я відібрала для відвару, ще трохи з'їла, а решту покладу в морозилку — нехай лежить там до весни.
Ці 50 г ягід заливаємо 200 мл води й кип'ятимо, підливаючи, на малому вогні протягом 15 хв. Даємо відвару охолонути до 40 градусів (пальцю гаряче, але не пече), додаємо чайну ложку оцту й занурюємо в нього підготоване яйце.
Першу писанку я протримала півгодини. В книзі сказано, якщо відвар теплий, писанку можна тримати недовго. Якщо барвник холодний, тривалість фарбування значно збільшується.
То ж через 30 хв я отримала світло-синій ніжний відтінок. Він триматиметься дуже довго, десятиліттями за належного зберігання. Одна вада: чорнична барва боїться сонця й може вигоріти.

Наступну писанку я занурила до чорничного відвару на 2 з гаком години. Результат — чудовий насичений синій колір шкаралупи. Кажуть, якщо тримати яйце в чорницях добу, воно стане майже чорним. Але це я з'ясую якось згодом.

Завдяки книзі “Світ у писанках Тараса Городецького” та писанкарці Олені Лабуньці я довідалася про нюанси фарбування писанок природніми барвниками. І вирішила спробувати свої сили. Нічого складного не може бути, подумалося мені, адже такою сировиною до мене користувалися тисячі років і продовжують користуватися люди, котрі не цураються землі. Щоправда, людині, котра мешкає в приватному секторі, куди простіше дістати гречану полову чи сирі лушпайки соняшникового насіння. Та я поки що не збираюся вдаватися в такі крайнощі, тому спочатку розібралася з більш-менш доступною сировиною — травами й ягодами. Гуляючи вздовж річки, я натрапила на цілі галяви полину, деревію, отож настригла (в мене з собою були ножиці) ці рослини до пакету й взялася до роботи.
Щоб отримати зелений відтінок, необхідно занурити писанку до відвару свіжого полину. Проте спочатку я відварила засушену куплену в аптеці траву полину гіркого. В результаті біла писанка набула бежевого забарвлення.

Коли була на ринку, придбала 200 г чорниці. Зараз якраз сезон на неї, тому купити цю ягоду не проблема. 50 г я відібрала для відвару, ще трохи з'їла, а решту покладу в морозилку — нехай лежить там до весни.
Ці 50 г ягід заливаємо 200 мл води й кип'ятимо, підливаючи, на малому вогні протягом 15 хв. Даємо відвару охолонути до 40 градусів (пальцю гаряче, але не пече), додаємо чайну ложку оцту й занурюємо в нього підготоване яйце.
Першу писанку я протримала півгодини. В книзі сказано, якщо відвар теплий, писанку можна тримати недовго. Якщо барвник холодний, тривалість фарбування значно збільшується.
То ж через 30 хв я отримала світло-синій ніжний відтінок. Він триматиметься дуже довго, десятиліттями за належного зберігання. Одна вада: чорнична барва боїться сонця й може вигоріти.

Наступну писанку я занурила до чорничного відвару на 2 з гаком години. Результат — чудовий насичений синій колір шкаралупи. Кажуть, якщо тримати яйце в чорницях добу, воно стане майже чорним. Але це я з'ясую якось згодом.
