Писанки Єлисаветградщини. “Чобітки”

Народилася я на кіровоградській землі й на Кіровоградщині проживаю, тому закономірно, що я врешті запитала себе: а як же виглядає писанка з Кіровоградщини?
Спочатку мною оволоділа прикрота — в жодному посібнику, статті, каталозі ні про яку таку кіровоградську писанку немає ані слова. Я вже почала думати, що в нашому центрально-українському краї не водилася така традиція. Яка недолуга думка!

( дізнатися ще )

Поділ яйця: 2 вертикальні лінії, екватор.
Кольори: жовтий і чорний.
На обох частинах пишемо по 2 діагоналі, а в кожному секторі, що утворився, виписуємо по чобітку. Носком чобіт повернутий направо. Це важливо! В каталозі чобітки зображені художником в напрямку проти годинникової стрілки. Як зазначають знавці народного мистецтва, обернена сварга застосовувалася нашими пращурами задля "повороту". Люди писали таку сваргу, аби відмотати час назад, і таким чином перезапускали хід подій у позитивне русло.
Фарбуємо яйце в жовтий колір і закриваємо чобітки воском через один. В кінці опускаємо писанку в чорний барвник.
Ці чобітки утворюють подвійну (обернену) сваргу. Пряма ж сварга символізує схід сонця, його рух навесні та влітку, творення, добро, рушійну силу, чоловіче начало. Зображення чобіт, як говорить О.Білоус, нагадує про бога Землі, до символічних атрибутів якого мали причетність ноги, сліди, взуття.