Продовження

Зараз у мене вдома - "продовження фестивалю". В суботу побувала на фестивалі театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти". Він щорічно проходить на території садиби-заповідника Хутір Надія, що на Кіровоградщині. Що я там робила? Подивилася концертні виступи театрального колективу з Білої Церкви, зайшла до хати-музею, яку свого часу побудував Карпенко-Карий; а ще показала людям свої писанки та інші рукотвори. І на вироби колег глянула звісно)
Так от. На фестивалі було багато-багато народу, відчула/побачила навдивовижу позитивий сплеск патріотичного, світлого, рідного.
Тепер увесь цей заряд використовую по повній - пишу нові писанки, експериментую з природніми барвниками. Навіть наприкінці вересня можна фарбувати свіжим зелом. Так. Фарбую зараз писанку у відварі молодого листя каштана.

Процес


Це минулорічна писанка. Готовий зразок - свіжа ромашка-лушпиння цибулі-свіжий полин.