Oct. 25th, 2017

На писанках пізня осінь відбивається синіми й коричневими барвами. У жовтні й листопаді можна фарбувати і висушеним, і замороженим, і свіжим!


На фото: традиційні писанки центральної України (за колекцією Володимира Ястребова)

Для відварів восени можна використовувати все, що назбиралося навесні, влітку, нещодавніми осінніми днями: це квіти цмину, ромашки, пижма, цвіт бузини, цибулиння, також заморожені відвари і заморожені ягоди (шовковиці, чорниці, бузини), імпортні барвники - сафлор, цезальпінія, сандал, кампешове дерево. Це все наперед заготовлена сировина. А які ж рослини пізньої осені здатні фарбувати у свіжому стані?

У насичену бежеву барву писанку зафарбує молоде листя кінського каштана, що, трапляється, у жовтні виростає повторно. У відтінки коричневого не тільки долоні, а й писанки зафарбують кожушки волоського горіха. Бірюзовий колір подарують ягоди бирючини, у відтінки синього (аж до чорного) писанку забарвлять ягоди бузини. Кажуть, фарбувальні властивості мають ягоди терену і магонії. Але це ще треба перевірити. Уже скоро матиму змогу зварити відвар з ягід магонії.


Повертаємося до колекції Володимира Ястребова. До неї я готова повертатися ввесь час, бо це писанки мого рідного краю.
Болгарська писанка «Сливки» (походження - село ВільшАнка(тепер селище районного значення) Кропивниччина) цікава і своїм походженням, і колористикою, і співвідношеням орнаментики та назви.
Про символіку я ще писатиму. А в цьому дописі зупинюся виключно на послідовності фарбування.
Головне завдання: досягти двох різних відтінків коричневого кольору. Кора дуба й будь-яка інша кора мені не підходить, бо для того потрібні хромові квасці. Я ними не користуюся.
У світло-коричневий вдалося зафарбувати горіховими кожушками (тільки спершу яйце я потримала в ромашковому відварі). Аби досягти темної коричневої барви, фарбувала після ягодами бузини замороженими), а потім – відваром з цезальпінії. Чорного тла мені вдалося досягти тоді, коли знову скористалася бузиновим відваром.