Писанка Олександрійщини

[danirra]

Вітаю, друзі!

Цмин. Він досі цвіте! Пишуть, що пагони з квітами дають жовту барву, а от як ту барву з рослини видобути не пишуть. А то непересічний барвник.

Днями я створила свіже відео про фарбування писанки цвітом цмину піскового. Про це ще скажу наприкінці допису.

Цмин пісковий (Helichrysum arenarium) зацвіта у липні, але деякі рослини квітують і до жовтня. Називають цю рослину ще котячі лапки, нечуйвітер, солом'янка піскова, безсмертник. Зараз, посеред сухого острова Бабиного Літа, безсмертник виглядає (так, саме виглядає, а не має вигляд) напрочуд казковим. Може, тому, що його ввесь час тримає у долонях сонце. А, може, то все через мурах, які куйовдять йому чуприну.

Любить безсмертник рости на сухих луках. Фарбує писанки в густий жовтий відтінок.

Писанка, що на фото, зібрала докупи ясно-зелену барву, червону, і... Я цей відтінок, за браком обізнаності, гірчичним називаю. Така барва на писанках стрічається нечасто, бачила подібну на замальовках традиційних писанок Черкащини. Так, не в ясно-жовте, а в ясно-буре тло фарбувала в XX сторіччі писанкарка Варвара Рибчинська.

Добуваю гірчичну барву з горіхового листя. У вересні ще є зелене, непожухле. Однак відразу класти горіховий барвник на білу шкаралупу не слід, краще фарбувати поверх надійної жовтої барви, з цмину добутої.

Та що барви. Символ який! Цій писанці понад сто років. Пані Оксана Білоус визначила її походження — село Червона Кам'янка Олександрійського району, Кропивниччина. Писанка зафіксована в альбомі “Опис колекції народних писанок” за редакції Сергія Кульжинського, 1899 рік. У книзі є чорно-білий ескіз без назви та текстовий опис. Жодної іншої писанки з Олександрійського району не збереглося.

Дякую, Вам, друзі, за увагу до цього допису і запрошую переглянути відео-сюжет на моєму каналі “Школа писанкарства “РЯСТ”