Юлія Бурко (1968-2020), писанкарка, засновниця Незалежного жіночого товариства “Прозерок”, керівниця світлиці-музею, присвяченого писанкарю Тарасу Городецькому, говорила: “Один у полі не воїн. Коли є команда, це є потуга. Це можна робити прекрасні речі”.
Я вважаю Тараса Йосиповича своїм вчителем, бо саме з його напрацювань більшою мірою почалося моє знайомство з натуральними барвниками в писанкарстві. І завдяки книзі відомої писанкарки та дослідниці писанки Віри Манько "Світ у писанках Тараса Городецького".

Школа писанкарства “РЯСТ” об'єднала і продовжує об'єднувати українських (і не тільки) писанкарів з усіх куточків світу довкола спільної справи — відродження живої традиції, а саме: повернення автентичних кольорів українській писанці.
Вишукувати старовинні рецепти по книгах або й просто переказувати їх це одне, а брати рецепт у роботу, відшукувати потрібні рослини, порівнювати дію свіжих, сушених і заморожених рослин, створювати фото, відео майстер-класи, проводити заходи, популяризувати фарбування рослинами, долаючи різні перешкоди, це вже інша історія.

Досвідом рястівчан зацікавилися досвідчені майстри, які фарбують виключно порошками. Тема фарбування писанки рослинами набула за останні 10 років певного розголосу і до цієї справи немалою мірою долучився наш “РЯСТ”.
Школа має форму відкритої групи на фейсбуку, діє з 2015 року і налічує понад тисячу учасників. Створити її мене попросили мої друзі, закохані в писанку.


Завдяки активному спілкуванню виникає привід до співпраці. Так, цьогоріч (2024) про фарбування писанки рослинами з інтересом слухали відвідувачі благодійного заходу у Кембріджі (Великобританія), організатор — Ірина Гаслам.
До багатьох міст (Олександрія, Кропивницький, Київ, Чернівці, Харків, Івано-Франківськ, Тернопіль) мене запрошували небайдужі люди задля майстер-класів по фарбуванню саме рослинами.

Завдяки моїм друзям у Швейцарії (рястівчанам Крістіані Івченко, Оксані Корнелюк, Оксані Штуц та однодумцям і благодійній організації Free Ukraine), а також завдяки підтримці відомої української майстрині-вишивальниці Лідії Бебешко і видавництву КСД побачили світ два порадники мого авторства. Книги засновані не тільки на моєму досвіді, а й на досвіді рястівчан — зокрема, херсонки Ольги Завальнюк.


Відома писанкарка з Луганщини Тетяна Коновал підтримала мене на шляху до створення особливих відеосюжетів про барвні рослини в писанкарстві і тепер на youtube діє суто тематичний канал “Школа писанкарства “Ряст”. Рецепти для сюжетів я беру в тому числі і з напрацювань майстрів-учасників “РЯСТу”. На цьому шляху мене підтримало багато майстрів — Мар'яна Сварник, Тетяна Влененко, Ростислав Крамар, Олег Кіращук, Дмитро Пожоджук, Оксана Білоус, Лідія Солодар і багато багато інших майстрів.

Більше того, рослинною темою цікавляться освітні сайти, такі як Мала Сторінка. Адміністратори сайту створили окремий блог, який ми спільними зусиллями наповнюємо вже кілька років. Подяка Олені Мамчик, першій кураторці блогу.
Діяльність “РЯСТУ” підтримали фінансово асоціації американських писанкарів.


На даний момент досвід рястівчан здебільшого зібраний у дописах групи. Та ближчим часом я планую узагальнити його, зібрати докупи, виокремивши певні блоки — фарбування українськими рослинами, фарбування рослинами Середзем'я, Японії, Швейцарії, досвід окремих майстрів.

Я висловлюю подяку нашим Захисникам, які боронять нашу рідну землю на війні з росіянами і дають можливість зберігати та примножувати українське. Всім друзям, які підтримують наші прагнення, поширюють інформацію про діяльність Рясту, купують навчальні курси, барвні набори і всіляко сприяють справі. Вже скоро я писатиму окремі оповідки про шлях наших найактивніших рястівчан. Це направду цікаві історії, які надихають на творче освоєння нашої безцінної культурної спадщини.