Про РЯСТ і РЯСТІВЧАН

[danirra]

Друзі, мої вітання.

Юлія Бурко, писанкарка, засновниця Незалежного жіночого товариства “Прозерок”, керівниця світлиці-музею, присвяченого писанкарю Тарасу Городецькому, колись сказала: “Один у полі не воїн. Коли є команда, це є потуга. Це можна робити прекрасні речі”.

Школа писанкарства “РЯСТ” об'єднала і продовжує об'єднувати українських (і не тільки) писанкарів з усіх куточків світу довкола спільної справи — відродження живої традиції, а саме: повернення автентичних кольорів українській писанці. Школа діє онлайн у формі загальновідкритої групи на фейсбук з 2015 року.

Вичитувати старовинні рецепти по книгах або й просто переказувати їх це одне, а брати рецепт у роботу, відшукувати потрібні рослини, порівнювати дію свіжих, сушених і заморожених рослин, створювати фото, відео майстер-класи, проводити заходи, популяризувати фарбування рослинами, долаючи різні перешкоди, це вже інша історія.

Цю непросту справу рухає багато майстрів.

Я обіцяла розповідати потроху про найактивніших рястівчан. Сьогоднішня розповідь - про писанкарку з Перемишлян Галину Тудай.

Пані Галина вміє видобувати барву навіть з пожухлого каштанового листя. Скільки чудових рецептів відкрила майстриня для учасників “Школи писанкарства “Ряст”! А які прекрасні складні роботи вміє створювати! Але про все по порядку.

Писанкарству Галина Тудай навчилася 15 років тому, в її сім'ї не було писанкарів, тому вона вчилася писанкувати самотужки за книжками. Своїм вчителем вважає видатну писанкарку Віру Манько, навчалася писати за її книгою "Взірці Українських народних писанок". А потім була Школа писанкарства “Ряст”, а саме - публікація про кропиву.

"Якось так співпало, що була весна, - згадує пані Галина, - і мене це зацікавило, побігла, нарвала кропиви і з'явилася перша писаночка, фарбована у рослинному барвнику. На ній написала "безкінечник", це мене захопило і це захоплення триває дотепер".

Писанки майстриня писала дуже рідко, спочатку тільки до Великодня, а потім, коли зацікавилася рослинами, стала писати частіше. Зараз писанкарка пише на постійній основі, створює унікальні роботи, поєднуючи три техніки — розпис, травлення оцтом, вирізування.

Галина Тудай працює з дітьми, керує гуртком при ЦДЮТ в Перемишлянах. З вихованцями багато малюють на склі, писанкують.

Найдужче пані Галині подобається працювати з плодами глоду (вперше рястівчани дізналися про цей барвник саме від пані Галини), з плодами лохини, а ще - з шишечками вільхи. Вільха дарує чудовий оливковий відтінок. Відкрила пані Галина всім рястівчанам і рецепт з ліщиновими сережками.

Дякую Вам, пані Галино, за Ваш безцінний досвід, за те, що безкорисливо ділитеся з нами Вашими чудовими напрацюваннями, за Вашу діяльність у справі популяризації писанки та відродження давньої української традиції фарбування писанок рослинами. Рада нашій з Вами дружбі!

Фото в дописі – Галини Тудай.

Текст оповіді – Галини Тудай та Ірини Михалевич.

Дякую, друзі, за увагу до оповіді.

Далі буде...

#ряст

#ряст_рястівчани

Робота Галини Тудай