Про РЯСТ і РЯСТІВЧАН

[danirra]

Фарбування писанки природними барвниками Японії

на досвіді Наталі Ковальової

Вітання, друзі. Продовжуємо нашу розмову про "Ряст" і рястівчан.



Це відтворена "Сонячна колекція" Ольи Косач, відтворювала рослинними барвниками Наталя Ковальова

Вичитувати старовинні рецепти по книгах або й просто переказувати їх це одне, а брати рецепт у роботу, відшукувати потрібні рослини, порівнювати дію свіжих, сушених і заморожених рослин, створювати фото, відео майстер-класи, проводити заходи, популяризувати фарбування рослинами, долаючи різні перешкоди, це вже інша історія.

Цю непросту справу рухає багато майстрів.

Я обіцяла розповідати потроху про найактивніших рястівчан. Сьогоднішня розповідь - про унікальні зв'язки України та Японії, і це все завдяки писанкарці Наталі Ковальовій.

Коли пані Наталя шукала інформацію про сучасних писанкарів, які відтворюють традиційні мотиви, то, на щастя, знайшла чимало всього. А ще зацікавилася фарбуванням рослинами. Як це було розповідає пані Наталя:

“Мені вдалося познайомитись з цікавими людьми. І одна із них - Ірина Михалевич з Кропивниччини, яка не тільки знаходить та описує напівзабуті колекції, писанкарка популяризує спосіб фарбування писанки природними барвниками. Дуже зачепили мене кольори природи у її писанках. Живі, глибокі, такі привабливі!

Мій досвід використання природних барвників донині обмежувався відваром цибуляного лушпиння. Тож користувалась хімічними фарбами, комбінуючи їх, що не менш цікаво і роботи гарні виходять.

Відважилась спробувати. Чому відважилась? Бо розуміла, що це потребує багато уваги і часу, якого обмаль.

Оскільки рослинний світ Японії трохи відрізняється від українського, то для початку використала я перше, що було під рукою - відвар із сухих трав безсмертника, привезеного з України, а також цибулиння. Приготувала відвар з розрахунку 250 мл води і ложки 4 сухих трав (думаю, можна і менше, залежить від розміру ложки. Бо японські столові, то як українські десертні). Прокип’ятила на маленькому вогні хвилин 15, трохи остудила, процідила і добавила галун.

Дуже сподобались писанки, фарбовані в ягодах бузини. Рослину для саду замовила з інтернету, а поки вона виросте і дасть плоди - скористалася відваром сухих ягід, присланих з України. Рецепт той же що і з травами, тільки попередньо замочувала ягоди на кілька годин.

Результат моїх експериментів виявився чудовим, не дивлячись на те що бузина дала не темно-синій, як описувалось, а коричневий.

Результат надихнув мене на наступний крок - вивчення природнього матеріалу, що використовували здавна японці для фарбування тканин. Відвідавши майстер класи і поспілкувавшись з сучасними майстрами, мандруючи по Японії, дізналась, що зараз чи не єдиний природній барвник, що широко використовується у фарбуванні в традиційний синій колір - це сік рослини родини Гречкових (лат. Polygonaceae)

Японська назва рослини Аі (лат. Persicaria tinctoria, укр. Гірчак фарбувальний). Фарбування цією рослиною відоме як Аідзоме 藍染め(“сомеру” японською означає фарбувати). А всі інші промислові і приватні майстерні ручного фарбування тканин для кімоно та обі (пояси до кімоно) перейшли на синтетичні барвники, оскільки це менш затратно.

Звичайно, в спеціальних магазанах любителі можуть придбати всі необхідні матеріали і природні барвники майже з усього світу. Це коштує немалих грошей, але спробувати варто, хоча, чесно кажучи, з живими рослинами працювати цікавіше.

Результати моїх спроб:

-жовтий колір з лимонним відтінком дає відвар лугової ромашки з додаванням алюмінієвого галуна. Якщо додати до відвару ромашки замість алюмінієвого залізний галун, то писанки фарбуються в темно-коричневий колір;

-теплий яскравий жовтий колір дає сафлор красильний（Лат. Carthamus tinctorius, яп. 紅花)без протравлювача, приготований на лужній воді (рН 8-9)методом настоювання;

-цезальпінія (лат.Caesalpinia sappan L, яп. スオウ（蘇芳、蘇方、蘇枋) з додаванням алюмінієвого галуна дає від світло-рожевого, теплого червоного і до темно-червоного. Відтінок залежить і від часу фарбування, і від свіжості розчину, і від попереднього кольору фарби; додаюючи у відвар цезальпінії замість алюмінієвого залізний галун, отримуємо коричневий колір теплого відтінку;

-кошеніль (чи Червець, лат.Dactylopius coccus, яп.コチニールカイガラムシ) -комаха з якої виготовляють барвник кармін. При додаванні алюмінієвого галуна дав на писанках червоно-малиновий колір; отримала чорний колір писанок, коли у відвар кошенілі добавила залізний галун. Але в чорний фарбувались тільки перші писанки всі наступні - в темно коричневий колір з бронзовим відтінком;

-зелений колір різних відтінків отримала з відвару свіжих квітів мальви темно-рожевого кольору додаючи алюмінієвий галун".

Наталя Ковальова активно популяризує писанку в Японії, проводить зустрічі та майстер-класи, бере участь в українських активностях на вулицях японських міст, несе знання про українську культуру японській спільноті.

Дякуємо пані Наталії за цей безцінний досвід — за розповідь про результати фарбування японськими та азійськими рослинами. Дякую Вам, пані Наталіє, за подаровані сафлор та цезальпінію. Це дуже розширило рамки, в яких працюю, і збагатило мій досвід. Рада знати Вас. Дякую!

Фото в дописі – Наталі Ковальової, Володимира Михалевича.

Текст оповіді – Наталі Ковальової та Ірини Михалевич.

Дякую, друзі, за увагу до оповіді.

Далі буде...

#ряст

#ряст_рястівчани