
Фарбування писанки природними барвниками в досвіді талановитої писанкарки Галини Василишин ТимофтевичВичитувати старовинні рецепти по книгах або й просто переказувати їх це одне, а брати рецепт у роботу, відшукувати потрібні рослини, порівнювати дію свіжих, сушених і заморожених рослин, створювати фото, відео майстер-класи, проводити заходи, популяризувати фарбування рослинами, долаючи різні перешкоди, це вже інша історія.
Цю непросту справу рухає багато майстрів.

Я обіцяла розповідати потроху про найактивніших рястівчан. Сьогоднішня розповідь - про пані Галину Василишин Тимофтевич.


Я пишу писанки вже майже 34 роки, - розповідає пані Галина. Колись навчилася в Канаді від своїх родичів, які емігрували ще до другої світової війни. Мені прийшлося все вивчати по книжках, які я привезла з Канади: вони були складені і впорядковані нашими українськими жінками, які зберігали це мистецтво далеко за межами своєї землі. Це було щось неймовірне.


Так я вичитала, що кольори бралися від рослин.
*фото книг, якими тоді користувалася пані Галина, є в дописі.

Ця ідея супроводжувала мене довший час, але попри основну роботу я просто не мала ніколи часу, а за останні роки трохи вдалося мені спробувати і рослинні барвники.


На запитання, чи зустрічала пані Галина в тих книгах конкретні рецепти, як готувати з рослин писанкарські барвники відповідає: -Ні. Інколи зустрічала, з яких рослин, які кольори виходять, але вже не пам'ятаю, де то читала. Рецепт то я собі сама виводила, просто старалася якомога насиченішим робити відвар, а тоді вже до нього остудженого додавала галун.

Щиро дякую пані Галині за надані матеріали та цікаву оповідь про досвід використання рослин у писанкарській справі.

Фото в дописі – Галини Василишин Тимофтевич.
Текст оповіді – Галини Василишин Тимофтевич та Ірини Михалевич.
Дякую, друзі, за увагу до оповіді.
Далі буде...
