ПРО ЧОРНІ ПЛОДИ, проскурину і плутанину

[danirra]

Стиглі плоди жересту очисного

Вітання, друзі. Цей допис присвячено одній чудовій дикій рослині, плоди якої дозрівають у серпні, вони чорні зовні і коричневі зсередини, дуже соковиті і цілющі, а ще ж вміють фарбувати. Мова про жостір очисний (Rhamnus cathartica).

Серпень тече, крутить полиновими пахощами під променями золотистого сонця. У серпні дозріває чимало чорних плодів. Найпершою згадується бузина. Здалеку її плоди здаються чорними, стиглими, а підійдеш ближче - плодоніжки зелені, а значить і плоди ще не поспіли. Дозріває бузина аж тоді, коли плодоніжки в кетягах рожевіють, стають такого кольору, як ото лапки в голубів.

Чи робите Ви з бузини чорної сиропи? Як є охота, розкажіть.

Окрім бузини, в серпні починає чорніти черемха пізня (американська рослина, плоди її гіркуваті), свидина криваво-червона, крушина ламка. Антипка, та давно вже обсипалася; частину її плодів з'їли горобці, шпаки та костогризи. То й добре, а то й без неї плутанини вистачає: кущі з чорними плодами між собою люди сильно плутають.

Бузину декому важко відрізнити від свидини, а свидину - від крушини. Крушину вкрай тяжко відрізнити від жостеру й не видно тій пісні кінця.

Читала й таке, що будь-які дикі чорні плоди люди визнають за бузину та й по всьому, бо інших рослин не бачили, не знають. А якраз бузина і є тим ключем, який відмикає всі замки.

Вивчати дикі рослини найкраще з розділу "знайомі незнайомці", тобто треба придивлятися тим рослинам, про які вже чув у дитинстві з розповідей дідуся, тата. Коли бузина з чужої рослини стане нам доброю знайомою, настільки, що будемо впізнавати її навіть у лютому, отоді й варто шукати свидину, жостір, крушину, черемху, антипку, дику черешню.

У книзі мого авторства "Українська народна писанка" за 2019 рік від КСД є двадцять рецептів, з них троє - про фарбування плодами: шовковицею, чорницями та бузиною. Пізніше я спробувала ще кілька рецептів, і стосуються вони антипки, бирючини, каркасу, свидини, жостеру, дикого винограду, магонії, глоду.

Є плоди, які фарбують швидко, сильно і надійно, і це сині кольори. А є плоди, які дарують ніжні барви, і це зелені відтінки або бежеві, мова про каркас, свидину, дикий виноград.

Жостір проносний (Rhamnus cathartica L.), окрім Карпат та крайнього півдня, росте в степовій Україні на луках коло річок, по лісах та узліссях, любить відкриті сонцю місцини. Його ще називають бодлак, вовчина, жерет, жерест, проскурИна, саква, скрух чорний, собачник, чорноягідник.

Офіцинальними є плоди рослини, вони мають проносну дію. Плоди збирають без плодоніжок у період достигання, сушать у печах або сушарках при температурі 50-60 градусів. Свої цілющі властивості плоди не втрачають протягом 4 років (про це я прочитала на сайті "Зелена планета").

Сплутати жерест із крушиною (тим, хто живе на Кропивниччині) не вийде, бо крушина в степовій частині України - то рідкість. Та й є ряд ознак, за якими ці дві рослини можна розрізнити. Найперше це можна зробити за листям: у крушини листки мають рівні краї, воно крупне, темно-зелене. У проскурини листя ясної барви, воно дрібне, злегка покручене, з рваними краями.

Та найперша прикмета жересту - то його чорні плоди з м'яким блиском, ними обліплені гілки, вони дрібні, розміром з горошину, всередині є кісточки і коричневий сік.

Жерест - рослина фарбувальна: фарбувати вміють і плоди, і листя, й кора. Пробувала минулого року фарбувати плодами, з солями алюмінію фарбувала біле яйце всю ніч, вийшов блідий зелений відтінок. Листя з галуном фарбує в світло-жовту барву (про це й відео відзнято, посилання знайдете в коментарях). Гілочками ще тільки планую фарбувати, тому поки не можу сказати, яку барву вони дають. Також маю бажання спробувати цього року плоди повторно, але замість галуна додам іншу протраву.

Я дякую Вам, друзі, за увагу до моїх довгих дописів. гарного самопочуття бажаю! Напишіть, чи доводилося Вам бачити проскурину там, де живете. Чи пили чай з її плодів? Можливо, у Вас виникли певні питання. Пишіть. Дякую дуже і до зустрічі

Листя жересту очисного