ПРИЗАБУТІ УКРАЇНСЬКІ РОСЛИНИ

[danirra]

Їх таких багато: дереза, паслін, кануфер, нахвороща, терен, глід...

Цієї молодої осени квітують вони, припрошують збирати дозрілі плоди, кличуть милуватися зрілими смачними барвами.

Друзі, запрошую Вас до цієї оповідки про призабуті наші рідні рослини, які і нагодувати нас готові, і зігріти красою, і полікувати, і подарувати незабутні відтінки писанкам уміють.

ДЕРЕЗА. Який там кампіс, який там дикий виноград! Дереза (Lycium barbarum) прикрашала колись плотИ, буйно заплітала запашними пагонами всі огорожі. Садили дерезу і на межах. Це попід дерезу ховалися від спекоти кури, там і дітлахи знаходили такий бажаний сховок і простір для ігор. А якими ж дивовижно гарними квітами - поруч і лілові, і кремові - цвіте дереза молодої осені! Стільки біля тих її чудових квітів в'ється метеликів, язиканів, бджіл і мух! Придивлялися коли? То справжнє диво. Дереза!

Молоді пагони рослини люблять об'їдати кози, кролі, гуси з качками і навіть коні. Квітами й листям можна фарбувати писанку в ніжно-жовту барву. Перевірено!

ПАСЛІН. Паслін чорний (Solanum nigrum) — призабута сьогодні рослина, яку раніше вживали в їжу, пускали на город і лікувалися від багатьох недуг. Чорні ягоди пасльону рятували українців під час голодоморів, проте багатьом сільським дітям їсти паслін бабусі заказували через отруйність.

Знаючі люди переповідали дітям, що паслін можна їсти тоді, коли ягоди вже чорні і не дай Боже покласти до рота зелену ягоду. За спогадами фітотерапефта Наталі Земної тоді, в повоєнний час, діти шукали цю рослину, збиралися юрбою й об’їдали кущ пасльону. Ріс він усюди. Бувало, малі збирали чорні ягоди, а потім приносили додому — в той час мами і бабусі пекли з тими чорними ягодами пиріжки, готували вареники, додавали їх до компоту, варили киселі.

Паслін чорний — фарбувальна рослина. Щоб приготувати писанкарський барвник треба назбирати жменю стиглих ягід. Біле куряче яйце ягоди пофарбують у сіро-блакитну барву (за 5 годин фарбування), свіже листя подарує сірчаний відтінок (за пару годин). Сіро-блакитна барва на наступний день стане сірою, якщо фарбувати виключно біле яйце.

КАНУФЕР. Ця рослина дезінфікує весь організм. Її додавали до різноманітних страв і напоїв. Сік з листочків кануферу дають людині від недокрів’я (щодвігодини по 1 ст. л.). Такий засіб допоможе і дорослим, і дітям.

Кануфер, канупер, маруна велика, сарацинська м’ята – по-різному називають цю рослину. Наукова назва – піретрум великий, або пижмо бальзамічне (латиною – Pyrethrum majus, абоTanacetum balsamita subsp. majus).

Наші бабусі клали в колиску листочки цієї духмяної трави – для того, щоб дитя добре спало.

Колись рослина була чи не на кожному подвір’ї, а зараз вона майже перевелася в Україні, люди мало згадують про неї.

Тож, згадуймо частіше і вирощуймо в себе на городах цю прекрасну запашну рослину!

НАХВОРОЩА. Так на Кропивниччині називають чорнобиль. Наукова назва рослини - полин звичайний (Artemisia vulgaris). Переплутати його з іншими полинами не вийде - коли він виростає вище людського зросту, стебло в нього робиться темним. Завдяки етно-експедиції "Баба Єлька" знаємо, що нахворощу в наших краях задіяно у весільному обряді: в селі Деріївка годилося брати здерев'яніле стебло рослини і нанизувати на нього весільні шишки. Так на тому довгому стеблі шишки і віддавали людям.

Нахвороща заспокоює нервову систему, покращує апетит, покращує сон, коригує менструальний цикл і стає в нагоді за інших приключок. Чудова рослина!

ТЕРЕН. Про терен ще пам'ятаємо, але вже не вживаємо в їжу, на жаль. Кущ терену родить чудової сизо-блакитної барви плоди, терпкі на смак. Смачно з ними тоді, коли вони дочекаються перших морозів.

У книзі "Смачна Кропивниччина" подано рецепт тернівки - напою, який готували в селі Добровеличківка. Терен задля цього напою збирали після першого приморозку.

Раніше плоди терену переробляли також на киселі, компоти, повидло, настойки на вині чи горілці або сушили на сонці. Адже терен - то корисні ласощі.

Вміли раніше корінням і плодами, корою, цвітом терену лікуватися.

Листя терену має фарбувальний потенціал.

ГЛІД. Квітує глід чудовими білими квітами, які розливають довкруж п'янкі пахощі. А який гарний глід наприкінці вересня! Серед ще зеленого листя рясніють його темно-рожевої, ясно-червоної барви яблучка, а згодом листя ніби чим жовтогарячим облито, а тоді червонавим.
 

Гілочки глоду вміють фарбувати біле куряче яйце в ніжно-рожеву барву.

Ліки з глоду добре відомі у всьому світі, ними лікують серцево-судинну і нервову систему.

В Україні росте понад 30 видів глоду (і глід колючий (звичайний), і криваво-червоний, і шарлаховий, і український, і п’ятистовпчиковий (чорноплодий). Всі види мало різняться за корисною і лікувальною дією, всіх їх дозволено збирати і вживати.

А яким же духмяним є компот, коли туди вкинути жменьку глоду! Пригадаймо цей смак, назбираймо глоду цієї осени!

Чорнобиль (нахвороща)