шумові забавки з горішка

[danirra]

Мої сердечні вітання, друзі. Нині горіхова пора. З волоських горіхів (з цілих і зі шкаралупок) вийде змайструвати різні поробки. Дитиною я робила кошик з половинки горіха, оздоблювала його квітами з кісточок калини. І то було диво!

Горіхова шкаралуща вміє бути човником, а коли цілий горішок замотати в хустинку - буде лялька. З половинок горіха я роблю затишні свічки, що плавають по воді. А талановитий волинський майстер Андрій Бондарук виготовляє традиційну шумову забавку - вуркало на горішку.

Раніше такою іграшкою бавилися хлопчики віком 10-13 років, розповідає пан Андрій. Якщо вуркалом на ґудзику діти гралися ще не так давно, то шумова забавка з горішка призабулася. Про неї пану Андрію розповів один чоловік - він цю особливу іграшку ще в дитинстві добре запам'ятав, тож зумів показати, як її виготовляти.

Шумові забавки - одні з найцікавіших серед традиційних іграшок: так, окрім звуку, вуркало дарує нагоду розвивати точність рухів, розуміти природу інерції. Адже коли дитина вміло смикає за колодочку, линва намотується почергово в різному напрямку і гвинт крутиться то вправо, то вліво.

В античному світі подібні принципи застосовували у військовій справі: точність метання списа залежала не тільки від сили кидка та інших параметрів, а й від линви, яка була вкладена в борозну на держалні і яка розмотувалася під час польоту.

Устиму забавка припала до душі. Йому зараз чотири, та діти ростуть і швидко вчаться

Дякую Андрію Бондаруку за такого чудового подарунка і за відродження та розвиток такого прекрасного напряму! Я залишаю в коментарях посилання на ютуб-канал пана Андрія, де він показує розмаїття української традиційної іграшки.

А які забавки запам'яталися з дитинства Вам, друзі? Діліться, будь ласка, в коментарях