морозної днини ФАРБУЄМО ПИСАНКУ свіжим

[danirra]

 Вітання, дорогі друзі! Нині лютий, блакитноокий, свіжий, чудовий. Морозом дзвенить, снігом засипає; садам, виноградникам, городам, пасікам спочинок дає.

Голодно, холодно птахові і звіру в лютому. Шукають вони поживи хто в хащах лісових, хто на полях, хто серед гілок берези, ясену, вільхи, хто кім'яхи калини відшукує. А хтось і на диких стеблах полину видзьобує насіння.

Коли колючий вітер наближає вечір, дрібні зимові птахи шукають прихистку в кущах верболозу та серед рогозу.

У верховітті високих верб ночують галки, сірі ґави, сороки і дятли. Як старі дерева не поскрипують, та не супляться, а вечірнім комірникам раді.

От і я перед вечером коло верб ходила. Придивлялася кремезним гілкам їхнім, шукала на них молоді прутики: жовті, тонкі. Зібрала невеликий жмуток. У тих прутиках припасли верби дієву барву, якою вийде пофарбувати писанки.

Допоки прутики верби сонні, дарують вони ясно-буру барву, а як повіє теплом і заклюнеться листя, отоді яскравим жовтим кольором здивують.

Таку особливість верби плакучої ми з учасниками школи писанкарства "Ряст" роками досліджували, разом вчилися вербовим премудростям, черпали силу у цього приємного дерева. І Вас до гурту просимо!
 

ОБИРАЙМО СОКОВИТИЙ ФОРМАТ

для навчання писанкарству

Запрошую Вас до ВЕРБОВОГО писанкарського чату-путівника.

Вас чекають рецепти рослинних барвників, і насамперед з ВЕРБОВИХ ПРУТИКІВ, 5 майстерок (пишемо писанки Полтавщини, Сіверщини\Чернігівщини, Кропивниччини, Лемківщини, Поділля), там показано різні техніки, навіть як писати сірником, там є рецепт духмяного вербового чаю і сила корисних писанкарських знань.

Майстер-класи будуть у Вашому телефоні, отож Ви зможете вчитися писанкарству тоді, коли Вам зручно, хоч удень, хоч уночі.

Звертайтеся за умовами!