Чи відкриваю америку

[danirra]

Вітання. Мене звати Ірина Михалевич. З 2011, ось уже 15 років досліджую традиційне писанкарство, 14 з яких я присвятила рослинним барвникам. Років, не весон. Це насичені пошуки, багато практики. Коли люди знайомляться з моєю діяльністю, думки з приводу звучать різні, звичайно. Іноді декому видається (мені про це опосередковано або й безпосередньо натякають), що я відкриваю америку. Чи так усе просто? І чи так воно є?

Підійдемо з такого боку. От Ви пишете писанки. І у Вас виникло бажання спробувати пофарбувати рослинами. Куди Ви підете? Книг про писанку вистачає, так. І це переважно альбоми.

Ще є довідники про лікарські рослини. Зазвичай, там вказано, чим можна фарбувати. Проте не всі фарбувальні рослини там згадуються. Більше того, інформація в таких довідниках вкрай фрагментарна, бо увага там зосереджена на ейдономії та лікарській дії рослин.

До прикладу, про свидину написано, що фарбувальним потенціалом володіє листя рослини, оце і все. Ні яка протрава потрібна, ні який колір буде, ні за яких умов може статися колір, ні в якому випадку, ні у взаємодії з яким матеріалом - про це в довіднику не йтиметься. Тим паче, там не буде конкретного рецепту, і авжеж там не буде написано, яких відтінків вдасться досягти, накладаючи колір на колір.

Як правило, відомості про фарбувальні вміння рослин стосуються текстильної області. Але ж технологія фарбування писанки суттєво відрізняється від текстильного напряму. Авжеж. Пряжу і тканину фарбують переважно гарячим методом, писанка потребує холодного і тільки такого. Про це буде сказано в довідниках про рослини? Ні.

І все ж є довідники про фарбування текстилю. Поспішу Вас запевнити, вони не підійдуть для писанкарської справи. Чому, ми вже з'ясували. Рецепти для писанки потрібні інші.

Є ще досвід кулінарний. Ми знаємо про харчові перевірені віками барвники: каву, чай, календулу, буряк, куркуму. Так, чорний чай добре барвить воду, буряк гарно забарвлює майонез, та невже це означає, що з таким же успіхом кулінарні барвники зуміють закріпитися на яєчній шкаралупі, показати яскраві кольори і зможуть триматися на яйці десятиліттями? Ні.

Є відомості про фарбування писанок в етнологічних працях. Так. Проте цієї інформації мало. Здебільшого, це перелік рослин без рецептів. До того, ж локальні рецепти писанкар бере за універсальні, а це заводить на манівці. Часто можна натрапити в різній літературі на локальний рецепт про фарбування корою дикої яблінки. Перегодом, коли діло дійде до ознайомлення з іншими джерелами, стає зрозуміло, що фарбувати можна і звичайною яблуневою гілочкою з яблуні, що росте в саду.

Світ рослинних барвників розмаїтий, він потребує глибоких знань, практичних досліджень. Пряжу ми фарбуємо в один колір, писанка ж покликана поєднувати в собі одразу кілька кольорів і відтінків.

Щоб показати дію тієї чи іншої рослини, я добираю певні композиції, бо відтінок потребує відповідної позиції. Це цікава діяльність, складна, яскрава, непересічна, яка потребує відданості і підтримки. Я вдячна родині, вдячна друзям. Без Вас цієї казки в моєму житті не сталося б. Дякую Вам.

Дякую Захисникам, які оберігають нашу Батьківщину. Краса і традиції об'єднують, додають сил. І не дають забувати найважливішого - ми всі народжені для життя, де ми є і будемо самі собою.

Якщо Вам цікава тема пересторог і міфів, спробую підготувати ще одну оповідку. Як завше, буду вдячна за відгуки