"Шоколадна" писанка? Будь ласка, якщо під рукою - цезальпінія й чорниці :)

Найсмачніші барви бувають саме у травні, бо є ромашка, цвіт бузини, молоде горіхове листя, на які розкішно накладаються і цибулиння, і цезальпінія, і чорниці, й ягоди бузини, і будь-які інші барвники)
Пробуємо, поєднуємо, відкриваємо!

На фото: етапи роботи над однією писанкою. Роботу фарбовано ромашкою, молодим горіховим листям, цезальпінією, ягодами чорниці.

Хто пильно до писанок придивлявся, той знає, що вишуканості їм надають білі лінії. Більшість писанок мають червоне, брунатне або чорне тло, на якому білими контурами проступає орнамент. Це вражає. І не залишає байдужим. Можливо, бажання розгадати саме цю загадку – а як так зробити, щоб білі лінії і темне тло? – спонукає до написання першої писанки? Може бути.

Писанкарі, які розписали не один десяток пасхальних яєць і вже добре засвоїли принцип накладання барв, прагнуть усе складніших задач у роботі: пробують писати непрості орнаменти, наприклад, без ліній основи, або відточують вправність на сорококлинах та меандрах. Свої сили можна випробовувати дрібними гуцульськими орнаментами або ж писанками, де потрібно всуціль закривати воском чи не половину яйця. Такі вправи дають відчутне навантаження на очі.
Навантаження зростає, коли писанкар пише не по білому тлу, а одразу розписує крашанку. Такі писанки – рідкість, проте вони час від часу зустрічаються серед традиційних зразків.
Коли наносять перші лінії на жовте яйце, то і контури орнаменту відповідно лишаються жовтими. Виглядає красиво, загадково.

Розписувати жовте яйце складно, бо при тім погано видно, куди вести писачок. Ще важче розписувати червону крашанку. Писанки з червоними лініями орнаменту – вкрай рідкісні. До кольорових таблиць каталогу С.Кульжинського вміщено одну таку: це червоно-чорний сорококлин. Писанка – білоруська.
Наважилися? Тоді запалюймо свічку і берімо писачок!

Увага! Для зручності послідовність виконання сорококлину показано на білому яйці.





Етапів створення такої писанки – три: фарбування крашанки, розпис по червоному тлу, фарбування у чорний колір. Щоб отримати ось таку крашанку спочатку яйце фарбувала у відварі з квітів ромашки, потім – цезальпінією.



Далі – розпис. Тут важливо не забуватися і заштриховувати клинці всі підряд. Не так, що заштрихували одну маківку, потім перестрибнули на іншу, а від маківки послідовно рухаємося до пояска. Так не зіб’ємося.



Щоб досягти насиченого чорного тла, фарбувала ягодами чорниці. Така ось проста-непроста писанка отрималася. Два кольори, а барвників – три. Звичайний сорококлин, а писати – незвично.

Повертаємося до колекції Володимира Ястребова. До неї я готова повертатися ввесь час, бо це писанки мого рідного краю.
Болгарська писанка «Сливки» (походження - село ВільшАнка(тепер селище районного значення) Кропивниччина) цікава і своїм походженням, і колористикою, і співвідношеням орнаментики та назви.
Про символіку я ще писатиму. А в цьому дописі зупинюся виключно на послідовності фарбування.
Головне завдання: досягти двох різних відтінків коричневого кольору. Кора дуба й будь-яка інша кора мені не підходить, бо для того потрібні хромові квасці. Я ними не користуюся.
У світло-коричневий вдалося зафарбувати горіховими кожушками (тільки спершу яйце я потримала в ромашковому відварі). Аби досягти темної коричневої барви, фарбувала після ягодами бузини замороженими), а потім – відваром з цезальпінії. Чорного тла мені вдалося досягти тоді, коли знову скористалася бузиновим відваром.

Пишемо писанки за зразками з колекції Володимира Ястребова. Пригадуємо астрономічні закони.
Є писанки, в які вкладають багато праці, насичений орнамент забира чимало сил, зате потім готова робота дивує і притягує погляд лабіринтом ліній. А є писанки, які писати приємно, вони не відбирають сили, а навпаки – наснажують. До таких належить писанка «Зірочки». До колекції Володимира Ястребова вона потрапила з села Катеринівки, Ананьївського повіту (ймовірно, тепер це село входить до Одеської області).

Орнамент зіткано з шести однакових восьмипроменевих рож, розташованих на рівній відстані одна від одної. Як же досягти такої точності? Допоміжних ліній немає. Тим часом придивімося до писанки уважніше: чотири «зірки» розмістилися по пояску, ще дві – на маківках. Отже, орнамент побудовано за хрестовою основою, де є три лінії поділу, але вони невидимі, як і годиться у зірок, що рухаються у просторі небаченими шляхами. Промені «зірок» трохи заокруглені, то жовті, то червоні почергово, ніби проступають з темряви нічного неба. Спробуємо їх написати.



Отже, центри чотирьох рож знаходяться на пояску на однаковій відстані одна від одної. Користуючись уявними поздовжніми лініями, вивіряємо центр для кожної рожі, ставимо чотири крапки. З кожної крапки виводимо невеликого павука і пишемо по вісім променів. Ще дві рожі знаходяться на маківках. Отут уже простіше, дуже вивіряти не треба. Коли всі «зірки» будуть написані, переходимо до фарбування.
Писанку, що на фото нижче, зафарбовано ромашковим відваром (жовті промені), барвником з цезальпінії (червоні промені) і бузиновим відваром з ягід (чорне тло). Усі три барвники діятимуть швидко і якісно, якщо користуватися ними, допоки вони свіжі.

Бездоганно високе небо, гаряче сонячне проміння, духмяне різнотрав'я. Серпень.
Чим же фарбувати писанки тоді, коли всі рослини стають нечуй-вітрами?
У кінці місяця повністю достигає бузина - її чорними ягодами можна фарбувати в різні барви: синю, зелену, чорну. Складаємо запаси в морозильну камеру.

Чисте яйце бузина зафарбує в небесні відтінки:



Жовте яйце бузина зафарбує в зелене, а темним писанкам подарує чорне матове тло, ось як на цьому фото:


При фарбуванні цих писанок використано безсмертник (для двох верхніх) і цвіт бузини, засушені чорнобривці, ягоди бузини чорної.
Свого часу я спробувала в роботі сушені чорнобривці, вони сподобалися мені. Якось я фарбувала писанки безсмертником (іноді замість безсмертника брала цвіт бузини), і яйце ставало жовтим. Потім тримала писанку у відварі з чорнобривців - і вона залишалася після того жовтою. Коли далі клала її до бузинового барвника, то писанка скоро набувала особливої густо-зеленої барви. Не думаю, що вдалося б досягти такого ж ефекту без чорнобривців. Бо тло писанки залежить і від першого у черзі барвника, і від другого, і від третього.

Наприкінці літа більшість рослин-барвників завершують період вегетації, проте поблизу доріг ми ще застанемо квіти ромашки, на городі можна назбирати вже сухих кукурудзяних рилець, стануть у нагоді й горіхові кожушки.



У серпні фарбуємо також кожушками волоського горіха!
Жовтий колір на цій писанці - безсмертник, брунатний - кожушки горіхів, чорне тло - ягоди бузини. Писанка на гусячому яйці, писана за космацькими мотивами. Кольористика авторська.

Для фарбування в жовтий колір та його відтінки в серпні згодяться і засушені квіти, заготовлені ще з весни та протягом літа, корінь марени, стружка цезальпінії й інші рослинні барвники у висушеному стані.

Символ "пшениця" на писанках - це символ Воскресіння Господа Нашого Іісуса Христа.
Тож пишімо цей символ, зображуймо його частіше.

Фарбувати писанку рослинними відварами цікаво, захоплююче, інтригуюче. Вони часто бувають натхненням у роботі. Готуємося, пробуємо, тренуємося, підбираємо такі барвники, які нас не розчарують.
Фарбування писанок крок за кроком: засушена ромашка - і писанка жовта; цезальпінія (пару хвилин) - і писанка жовто-гаряча; цезальпінія (півгодини) - і писанка рожева, червона, коралова; морожені ягоди бузини (пару хвилин) - і писанка коричнева, вишнева; морожені ягоди бузини (хвилин 20) - і писанка чорна.
Ромашка - цезальпінія - ягоди бузини - це один з можливих варіантів компонування натуральних барвників, компонування "що за чим". Не змішування. Під словом компонування я маю на увазі послідовність використання барвників у певному порядку.
Не забуваємо про квасці - це активатор для багатьох природних барвників. Без дрібки цієї протрави не обійтися.






авторські композиції із символом "пшениця"


ягоди бузини просто незамінні, коли потрібно досягти темного тла або чорного кольору на писанці

Крок за кроком пишемо писанку. Космацька основа (коли пишуть кілька поясків з подвійною лінією) гарно вдається без олівця. В середньому пояску написала 16-променеві зорі, суміжні наповнила сильними символами - "баранячими ріжками" та завитками (символи пробудження природи після зими, перемоги). Фарбувала засушеною ромашкою, цезальпінією (вона подарувала жовто-гарячу і червону барви) та замороженими ягодами бузини (чорне тло). В усі барвники додавала алюмокалієві квасці.
Фарбувалася писанка недовго - в середньому по 20 хвилин в кожному барвнику.

Писанки Ольги Косач. Фарбуємо натуральним!
/Дякую Наталії Ковальовій за допомогу та натхнення/

У традиційній писанці кольори ми не обираємо — вони вже дібрані, і досконало. Питання виникає про барвники. Чим відтворювати традиційні кольори на писанці? Якими відварами?
Розглянемо це питання на прикладі колекції писанок Ольги Косач, до якої увійшли 22 писанки й одна дряпанка (див. “Український народний орнамент: вишивки, тканини, писанки”: Київ, 1876 рік, аркуш 31).



Ця колекція — ціле розмаїття з поліських, волинських та переважно подільських писанок. Кольори сонячні, радісні: є там і червоний, і зелений; жовтий, рожевий, коричневий, чорний та вишневий. Сім різних барв. То що, аби відтворити колекцію, потрібно приготувати сім відварів з різних рослин? Можна й так. Та якщо є бажання зменшити об'єм роботи, краще продумати комбінації і зменшити кількість відварів. Досягти семи різних кольорів цілком можливо і трьома барвниками.



Для фарбування в жовтий колір підійдуть квіти ромашки (засушені). Рожеву та ясну червону барву писанкам подарує стружка дерева цезальпінія (придбати її можна в закордонних інтернет-магазинах). В XIX столітті нею широко фарбували писанки (див. “Опис колекції народних писанок”, Сергій Кульжинський: Харків, Сага, 2011 (репринтне відтворення видання 1899 року), стор.56). Завозили барвник з Бразилії, тому й прозвали його "бразолія", зокрема на Полтавщині та Поділлі. Цезальпінія здатна пофарбувати в рожеві, коралові, теракотові відтінки, і що важливо — в насичений червоний колір. В Україні немає такої рослини, яка здатна була б фарбувати яйце в червоне, тому раніше використовували ріг оленя або кошеніль (сокоживну комаху з родини червеців). Виключенням є марена кавказька, проте її відносно недавно почали вирощувати у нас. Вона фарбує в холодний червоний відтінок.
Зеленої барви на яйці можна досягти, коли спочатку забарвити його ромашкою, а тоді на хвилину залишити в чорничному відварі. Коричневий колір досягнемо такою комбінацією — ромашка-чорниці-цезальпінія. Вишневий — шляхом додавання до цезальпінієвого відвару кілька крапель чорничного барвника. Чистий чорний колір забезпечать чорниці (після цезальпінії).
Перед першим фарбуванням та фарбуванням після відмивання яйце треба 3-4 секунди скупати в оцті. Краще братиметься фарба. До всіх відварів необхідно додавати протраву — дрібку алюмо-калієвих квасців. Квасці продають в аптеках.


Писанка №5. З оберненою сваргою


Писанка №9. З зірками


Писанка №21. З безконечником

Зразки № 3, 12, 14, 16, 19, 20, 22 необхідно відмивати. Коли ми зафарбуємо писанку в зелене чорничним відваром, далі треба фарбувати в червоне. Накладання цезальпінії на чорниці не дасть чистої червоної барви. Тому писанку слід відмити до білого тла, а потім фарбувати. Для цього можна потримати яйце в 9% оцті протягом 1 хвилини. Після такого короткого витравлювання яйце треба очистити від решток барви м'якою ганчіркою з теплою водою.

Дряпанка. Фарбуємо яйце в червоне. Видряпуємо орнамент надфілем. Можна спробувати шилом, скальпелем, манікюрним набором або якимось іншим гострим предметом.

Рецепти.
Ромашка. Пригорща. 250 мл води. Кип'ятити на малому вогні 10-15 хвилин. Проціджувати через дрібне ситечко. Додати алюмо-калієві квасці (на кінчику ножа). Час фарбування — 10-20 хвилин.
Цезальпінія. Дві пригорщі. 230 мл води. Кип'ятити на малому вогні 10-15 хвилин. Проціджувати через цупку тканину. Додати алюмо-калієві квасці (на кінчику ножа). Час фарбування — 20-30 хвилин.
Чорниці. 100 г. 230 мл води. Кип'ятити на малому вогні 10-15 хвилин. Проціджувати через дрібне ситечко. Додати алюмо-калієві квасці (на кінчику ножа). Час фарбування: зелений — 1 хвилина, чорний — 10-20 хвилин.

Це писанка, яка привертає увагу і барвами, і символами, і неточностями, і способами фарбування.
В колекції Ольги Косач вона означена номером 10.
Раніше я пробувала фарбувати цю писанку кошеніллю. Це було легко і швидко. Всього один барвник (фарбувала ним двічі) - і рожево-коричнева писанка готова!
Якщо брати анілінові (так звані) барвники, знадобиться два різні.
Цього разу я фарбую рослинними барвниками - ромашкою, цезальпінією та чорницями. Всі 23.
Послідовність фарбування писанки №10 рослинними відварами "вивернута" - від тла до деталей: спочатку досягаємо коричневого тла і для цього фарбуємо писанку в усіх трьох барвниках в такій послідовності - ромашка-чорниці-цезальпінія (отримається коричневе тло; все, крім руж, закриваємо воском); далі відмиваємо до білого тла і фарбуємо повторно цезальпінією (отримуємо рожеву барву); даємо висохнути (бо барва може не втриматися і спасти), зводимо віск. За такого способу фарбування воску на писанці лишається багато, тому готова робота блистітиме добре.
Фарбування в рослинних відварах забирало десь по 20 хвилин у кожному (в чорницях - кілька хвилин).

Тут не орнамент порівнюємо, не яйця, і не барвники (хімічне\натуральне), а порівнюємо дію барвників.
Писанку писано за зразком з колекції Ольги Косач (№18), фарбовано ромашкою, ягодами бузини, цезальпінією, ягодами чорниці. Різниця в тому, що одна писанка фарбована барвниками, що вже впали на силі, а друга була фарбована щойно приготованими відварами.