
Литовська писанкарка Одроне Лампіцкене розписує писанки впродовж 40 років. Почала писати в дитинстві. Пише вона шпильковим писачком в традиційній для литовців техніці.
Говорить, що найдужче їй подобається розписувати гусячі яйця, бо там є що розписувати.
Коли орнамент складається з сотень рисочок і крапок, варіанти їхнього поєднання придумуються найрізноманітніші. Проте майстер в такому разі рухається в бік декоративності.
Поглянути на роботи Одроне Лампіцкене можна тут:
Створення декоративних орнаментів (писанкові орнаменти необов'язково всі декоративні) розвиває логічне мислення, бо майстер шукає композицію, впорядковує частини в ціле.
Колись одна жінка, шкільний психолог, сказала мені, що діти, які працюють на гуртках ужиткового напряму, на її думку, мають розумовий розвиток нижче середнього і саме тому вони розписують писанки, вирізьблюють по дереву і таке інше. Мовляв, плести браслет із ниток це ж не алгебраїчні рівняння вирішувати. Я тоді була обурена, проте на розлогу відповідь не спромоглася, лишень заперечила їй. Пізніше мені стало зрозуміло, чому люди думають так. Тому вони мають такі переконання, що не розуміють засад людського мислення.


Писанка сірником. Лемківська техніка. Фарбовано сушеною чередою і мороженими ягодами чорниць. Писала Ірина Михалевич
Цей спосіб сильно економить час, але його перевага полягає навіть не в цьому. Орнамент, створений сірником, вмикає уяву. Логічне мислення передбачає пошук відповіді, творче мислення допомагає шукати запитання. Уява і допитливість - то найближчі друзі. Є допитливість - є інтерес до життя. Ви тільки погляньте на цю рибку!
Це ж повернення в казку, це повернення в золотий світ дитячих мрій. Тонкою шпилькою так не напишеш.



Я обіцяла розповісти Вам про те, як досягти на писанках зеленої барви. Розповідаю 

Подивитися сюжет про зелену барву на писанках можна за цим посиланням:
Десь по книжках прочитала, що колись секретом фарбування в зелену барву володіли тільки знахарі. Така то складна і рідкісна барва. Не певна, що то було саме так, адже люди знали, як фарбувати озимим житом, барвінком... Як виявилося, усе не так і складно.
Найпершою навесні серед трав прокидається кропива дводомна (Urtica dioica), а в квітні виростають представники родини глухокропивові, розхідник (Glechoma hederacea) та глуха
кропива пурпурова (Lamium purpureum) - чудові медоноси і джерела зеленої барви.
Кропивою дводомною вийде пофарбувати в ніжно-зелений соковитий відтінок. Головна умова - до відвару треба додати галун. А ще не слід барвити кропивою біле яйце, краще жовте - тоді барва буде стійкою до сонця.
Як відбувається процес створення барвника з кропиви можна поглянути тут:

одержується жовтувато-гірчична барва.
Дякую Сніжані та Наталії за цей безцінний досвід!
Надзвичайно яскраво в зелений колір фарбує така рослина з родини капустяних як суредька тендітна (Chorispora tenella). Вона зацвітає в другій половині квітня.
В останню декаду травня квітуватимуть півники (Іris). Вони теж фарбують в зелену барву.

Цікаво, що на рівні роду рослини фарбують по-різному. В межах однієї родини навпаки рослини фарбують суміжними відтінками. Я досліджую родину губоцвітих і помітила, що
такі рослини, як шавлія сухостепова, глуха кропива пурпурова, глуха кропива стеблеобгортна, розхідник звичайний, собача кропива п'ятилопатева та інші їхні родичі фарбують у жовто-зелені і теплі зелені відтінки.


секунди. Джем з чорниць, що продається в супермаркетах, також підійде!
Дякую, друзі, що читали! Наступний допис буде присвячено червоній барві, а також такій особливій рослині як череда.