Частина 2. Краски

Опрацьовую наразі альбом Хведора Вовка "Матеріали до українсько-руської етнології". Том 1. 1899. У першому томі містяться, зокрема, кольорові таблиці з писанками галицької Волині, а також є цінні відомості про підготовчі процеси писанкарок та орнаментику писанок.

Подаю частину 2. Краски
Не пишуть однієї писанки окремо, а пишуть кільканадцять зразу. Для писання писанок вживають тільки три фарби: жовту, червону й чорну. На Сокальщині використовують ще й зелену. На Золочівщині та в повіті Кам'янецькому зустрічається ще й бронзова. Крашанки фарбують в синій, зелений, червоний, вишневий, чорний та бронзовий кольори.
Краски (діалектизм) дівчата дістають у різний спосіб. Чорну, червону й синю купують в магазині. Краску жовту, зелену й бронзову готують самі.
Жовта - кора дикої яблуні (кислиці) з м'якоттю з додаванням інших трав або мох (так звані пелешки). Також із цибулиння.
Бронзова - цибулиння.
Зелена - омела, зелена озимина, листя бобів, барвінку, зілля званого зощіль, опилки вільхи з бадлівцем.
До кожної завареної краски додають галуну (квасці) - зерня гороху на кварту води. Галун має бути мілко потовченим.
Писання й фарбування яєць - виключно привілегія дівчат. В Корчмині Равського повіту до справи долучаються й парубки, але випадки такі вкрай рідкісні. Пишуть також молоді заміжні жінки, вважаючи це спомином про дівоцтво. Лише локально, де звичай цей переводиться, пишуть писанки старі бабусі.