Особливий випадок

У кожного писанкаря/писанкарки завжди є на прикметі писанки, до яких постійно хочеться повертатися. Найближчим часом планую упорядкувати записи про такі особливі випадки. Одним із них є писанка, що походить з Київщини. Побачила її в каталозі С.К.Кульжинського. Вона сподобалася мені магнетичним хаосом, незбагненним простором, який, як я вияснила пізніше, насправді є впорядкованим симетричним символом.

В оригіналі писанка жовто-червона з зеленим тлом. Вона привернула мою увагу життєрадісною кольористикою і незвичною "патлатою" квіткою. Коли писала її вперше, не відводила очей від ескізу: символ здавався складним, алогічним. Фарбувала по-різному - природніми барвниками, витравлювала оцтом, але так жодного разу і не створила її відповідно до кольорів, поданих на ескізі.



Хрест, з якого росте квітка, я помітила відразу, а чіткий поділ на п'ять окремих квіток - тільки зараз. Це особливо добре видно, коли наносиш на яйце перші контурні лінії, або, коли розграфити контури на папері. Тільки тоді химерна квітка являє символ - велику богиню, яка, схиливши голову, розпростирає вгору де дві, а де чотири руки.