Які писанки найпростіші

 Вітаю Вас, друзі!!

Навесні писанки пишуть (писанкарі самою весною не обмежуються Ви ж розумієте чому), а решту року про них думають, говорять, збирають трави, діляться рецептами, добирають улюблені орнаменти, шукають цікаві відео та сайти, присвячені писанкарству.

Які писанки писати найпростіше?

Писанок є багато.

Якщо тільки за каталогом Кульжинського писати по писанці в день і щоразу - нову, то можна уникнути повторень протягом п'яти з половиною років.

Яку ж писанку писати найпростіше? Припрошую дати відповідь у коментарях, а потім дочитати текст до кінця.

Гуцульські орнаменти - дрібні та делікатні. До них і писачок не всякий підійде. До речі, про те, який писачок треба гріти полум'ям свічки, а який потрібно занурювати у черепок із воском скоро покажу на відео. Очіку'йте анонсу

Для писанок Полісся, Слобожанщини, Бессарабії, Середньої Наддніпрянщини характерні крупні символи.

Подільські писанки складніше писати, бо часто на них зустрічаються символи з плавними заокругленими лініями.

Ми часто робимо висновок, що як мало писати, то вже й нескладно. На писанках із крупними символами більше простору ніж орнаменту.

Простір сильно увиразнює символ, і щоб не було видно хиб, потрібно їх просто не допускати, бо заховати помилки немає за чим.

Любу писанку написати складно, особливо прикрашену крупними символами без ліній основи (саме таку Ви бачите на фото).

Зрозуміло, що провести виразну красиву лінію на папері непросто, а що говорити про сферичне яйце!

І все ж, коли є лінії розподілу, виконання писанки спрощується. Тоді елементи орнаменту простіше упорядкувати і розмістити на однаковій відстані. Складно зорієнтуватися, коли писанку ділять виключно поперечні лінії. Писати набагато простіше, якщо писанку оперізує поздовжній (вертикальний) поясок - тоді вздовж нього легко ляжуть сусідні пояски, лінія триматиме лінію.

Такого штибу писанку дивіться тут:

https://danirra.dreamwidth.org/345032.html

Люблю писати орнамент з білими поздовжніми поясками, бо оті пояски надають писанці свіжості, об'ємності. Й отвори закривати легко -можна не боятися, що на маківках залишаться білі краплі.

Ось так дивишся на писанку - насичена, багато дрібних елементів, і думаєш - це ж, напевно, щоб отак розписати, треба добряче попотіти і часу чимало на це піде. Так, писати довго, але нічого надскладного в такому оздобленні немає. Елементи постійно повторюються, і ти швидко звикаєш до них.

Аби подобалося, написати вийде. Найлегше (і з приємністю) пишуться ті писанки, що подобаються.

Отож, складаємо рейтинг улюблених орнаментів і - до роботи!

Мишка з казок

Вітання, друзі!
Зима. А в Аргентині — літо. Усе так тісно переплетено в нашому світі.
У німецькій мові пори року чоловічого роду, в нас — жіночого, за виключенням літа.

Року десь 94 я ходила до пекарні, тоді давали по хлібині в одні руки. Здається, то було взимку. Крім хліба, в тому пекарському магазині продавалися ще якісь продукти.
Люди в черзі зодягнені в темні куртки. Тьмяве світло з вікна. Нудно. І раптом все змінилося — я забула, що вичікую чергу, стіни під кахлем кудись позникали. Якусь хвилю я стояла як зачарована, бо побачила на магазинній полиці коробку цукерок із написом “Пори року”. На малюнку — чотири панни з виразними очима, в яскравих шатах. Літо тримає сніп, на голові — вінок із колосся. Якби “літо” було ім'ям, воно звучало б як Сапфо, Кліо, Каллісто.

Ніхто не говорить — прийшла літо, бо воно прийшло. Літо й справді бо якесь особливе — починається у травні і завершується аж ген у вересні. Стигле українське літо.
Зима — теж особлива пора року, бо тільки взимку земля ховає свій лик від людини. А ще і прізвище Зима в нас поширене. Не доводилося мені чути прізвищ Весна, Літо чи Осінь...

🐾У казках про зиму часто згадується миша. Це миша першою знайшла рукавичку в лісі. Це про мишу подумав пан Коцький, як забачив хвостик у купі хмизу.
А яка ж триває пора року в казці про “Курочку-Рябу”?
Це одна з моїх найулюбленіших казок.
Ну, коли мишка в хаті, то, звичайно ж, — зима.
Літо — країна вітру, трав і свободи. І разом з тим — самоти. Літом стільки клопотів, і вони крадуть у нас рідних.
Взимку — зворотнє. Ця холодна пора найтепліша з-поміж усіх чотирьох, бо зігріта спілкуванням. І казками про мишей.

💜Навіть у загадці сказано — чорненьке, маленьке, по снігу скаче. Український світогляд тісно пов'язує мишку-шкряботушку з зимовою порою, а ще — з тишею.
“Колись була птиця-жайворонок царем, а царицею — миша”. Такими словами починається казка “Яйце-райце”. І моє нове відео (посилання на нього — https://youtu.be/98BsyKU_Whc; там показано писачок гуцульського типу і той, що з широкою чашею, показано різні способи користування писачками).

Слова

 Вітання, друзі!

Цього разу є бажання поговорити про інтернет-заголовки.

І зробити невеликий огляд. Принаймні з заголовків ми почнемо.

Сьогодні на новинних сайтах уже не побачиш рубрик «культура», «спорт», «суспільство». Є просто новини, огляди, інтерв’ю. Буває, що лонгріди в окрему рубрику ставлять. Тобто наповнення сайтів сортується не так за тематикою, як за жанрами викладу. Це економить час і авторів, і читачів.

Заголовки ще й досі придумують так, щоб здивувати. Але не всі. Буває, що пояснити щось намагаються. Сайти поважних газет притримуються спокійних, виважених заголовків.

Буває, намагаючись придумати цікавий заголовок, автор видає очевидне за неймовірне: «Яєчний» бум: писанки заполонили Україну». Автор публікації пробував цим здивувати читачів навесні. Інший автор шокував ось такою новиною: «В Івано-Франківську студенти-мусульмани розмальовували писанки». Мені ця публікація сподобалася. У ній зазначалося, що студенти цікавилися писанкою саме як великоднім символом. Про Навруз і писанку як новорічний подарунок автор вирішив не розповідати.

Трапляються і хиби – у статтях і публікаціях про майстер-класи часто можна прочитати, що писанки малюють, що ніколи писанок гуртом не писали, що фарбували їх раніше буряком та морквою, що чорний колір символізує ніч і потойбіччя, що свічка не просто горить – вона магічно палахкотить і таке інше.

Приємно читати ось такі інформативні заголовки:

Писанка – це не тільки сувенір.

Зустрічаються і симпатичні:

Великий світ маленької писанки;

Про що розкаже писанка;

Писанка – візерунчаста молитва.

У справі популяризації писанкарства важливим є момент візуальний – має бути побільше фотографій та ілюстрацій (дивно відкрити статтю про писанку і побачити тільки текст). Той же заголовок має сильний вплив на читача. Добре, якщо він стане першою сходинкою, а не глухим кутом на шляху до писанкової теми. Писанка заслуговує на широку увагу, то ж навіщо ховати її за ширмою сірих заголовків?

Окремою цікавою темою є лексика, якою ми послуговуємося, коли стараємося пояснити щось про писанку. Маємо чималий ряд слів, та ці слова доречні хіба в підручниках з географії, геометрії чи фізики, а не в розмові. Я теж густо їх вживаю, але треба йти до кращого. Отож, якщо у Вас є ще трохи часу, запрошую до карколомної розмови.

Приємно бачити майстер-класи про писанку в ютубі, всі вони різні, неймовірно теплі і цікаві. Традиційно розпис писанки починається з пояснень: як розігрівати писачок, як вести лінію та як робити розподіл орнаменту. Ось тут і чуємо про вертикалі, горизонталі, меридіани, полюси, екватор, перпендикулярність, паралельні лінії тощо. Ми люди вчені, то чому ж нам не вжити десяток-другий розумних слів.



 

Я собі уявляю, як би могло виглядати спільне моє писанкування з бабусею Дунею. Запевне вона б менше пояснювала, а більше би показувала. Та все ж я б чула від неї про поперечні та поздовжні дороги, про поясок, про серединку, а не про центр; про скісний шлях, а не про діагоналі.

Зрозуміло, що вчені слова на зразок "герметично" з традицією не зближують, ба більше, вони збіднюють наше мовлення, витісняючи такі слова як от "щільно", "цупко", "тісно", "туго”.

Іноді й самі терміни вживають неправильно і говорять — писанку кладемо в колір, робимо лінії, закриваємо верх і низ яйця. Немає в яйця верху й низу, є маківка і гузка.

Про це писано в старих книгах, наприклад, в каталозі Сергія Кульжинського. Ця ж таки книга (вона видана 1899 року і писана російською) рясніє паралелями й меридіанами, але то наукова праця. У розмові ж маємо звертатися до ближчих слів, від яких серцем розливається тепло. Які емоції викличе слово “лінія”? Ніяких, бо цей термін іншомовного походження позначає геометричний об'єкт, що задовольняє певне рівняння. Натомість слово “дорога” - то прообраз, що будить уяву, він кличе нас у цікаві мандри.

Мандруємо писанкарськими дорогами разом. Готую третє відео-заняття про насичений орнамент. Припрошую купувати. Ви зможете переглядати його у зручний час і скільки завгодно разів.

Придбати сушені рослини для приготування барвників, галун та віск теж іще можна. Звертайтеся

Прочитати рецепти рослинних барвників та всяке різне довкола писанки можна тут:

https://danirra.dreamwidth.org

Подивитися безкоштовні заняття і різні відео про моє писанкування можна ось тут:

https://www.youtube.com/channel/UCKHz0MkbsU9UuDTV8PttnFw

А купити мою книгу зможете в магазині Оксани Білоус:

https://www.oksana-bilous.com/product/p-270

Послухати теплий різдвяний подкаст, який створив мій чоловік Володимир, і дізнатися, хто ж такий Різдвяний дід запрошую за цим посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=TfmUFGrAx6o&t=87s

Дякую Вам за увагу. До зустрічі!