![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
danirra Вітання, друзі!
Заголовки ще й досі придумують так, щоб здивувати. Але не всі. Буває, що пояснити щось намагаються. Сайти поважних газет притримуються спокійних, виважених заголовків.
Трапляються і хиби – у статтях і публікаціях про майстер-класи часто можна прочитати, що писанки малюють, що ніколи писанок гуртом не писали, що фарбували їх раніше буряком та морквою, що чорний колір символізує ніч і потойбіччя, що свічка не просто горить – вона магічно палахкотить і таке інше.У справі популяризації писанкарства важливим є момент візуальний – має бути побільше фотографій та ілюстрацій (дивно відкрити статтю про писанку і побачити тільки текст). Той же заголовок має сильний вплив на читача. Добре, якщо він стане першою сходинкою, а не глухим кутом на шляху до писанкової теми. Писанка заслуговує на широку увагу, то ж навіщо ховати її за ширмою сірих заголовків?Я собі уявляю, як би могло виглядати спільне моє писанкування з бабусею Дунею. Запевне вона б менше пояснювала, а більше би показувала. Та все ж я б чула від неї про поперечні та поздовжні дороги, про поясок, про серединку, а не про центр; про скісний шлях, а не про діагоналі.Зрозуміло, що вчені слова на зразок "герметично" з традицією не зближують, ба більше, вони збіднюють наше мовлення, витісняючи такі слова як от "щільно", "цупко", "тісно", "туго”.Мандруємо писанкарськими дорогами разом. Готую третє відео-заняття про насичений орнамент. Припрошую купувати. Ви зможете переглядати його у зручний час і скільки завгодно разів.
Цього разу є бажання поговорити про інтернет-заголовки.
І зробити невеликий огляд. Принаймні з заголовків ми почнемо.
Сьогодні на новинних сайтах уже не побачиш рубрик «культура», «спорт», «суспільство». Є просто новини, огляди, інтерв’ю. Буває, що лонгріди в окрему рубрику ставлять. Тобто наповнення сайтів сортується не так за тематикою, як за жанрами викладу. Це економить час і авторів, і читачів.
Заголовки ще й досі придумують так, щоб здивувати. Але не всі. Буває, що пояснити щось намагаються. Сайти поважних газет притримуються спокійних, виважених заголовків.Буває, намагаючись придумати цікавий заголовок, автор видає очевидне за неймовірне: «Яєчний» бум: писанки заполонили Україну». Автор публікації пробував цим здивувати читачів навесні. Інший автор шокував ось такою новиною: «В Івано-Франківську студенти-мусульмани розмальовували писанки». Мені ця публікація сподобалася. У ній зазначалося, що студенти цікавилися писанкою саме як великоднім символом. Про Навруз і писанку як новорічний подарунок автор вирішив не розповідати.
Трапляються і хиби – у статтях і публікаціях про майстер-класи часто можна прочитати, що писанки малюють, що ніколи писанок гуртом не писали, що фарбували їх раніше буряком та морквою, що чорний колір символізує ніч і потойбіччя, що свічка не просто горить – вона магічно палахкотить і таке інше.Приємно читати ось такі інформативні заголовки:
Писанка – це не тільки сувенір.
Зустрічаються і симпатичні:
Великий світ маленької писанки;
Про що розкаже писанка;
Писанка – візерунчаста молитва.
У справі популяризації писанкарства важливим є момент візуальний – має бути побільше фотографій та ілюстрацій (дивно відкрити статтю про писанку і побачити тільки текст). Той же заголовок має сильний вплив на читача. Добре, якщо він стане першою сходинкою, а не глухим кутом на шляху до писанкової теми. Писанка заслуговує на широку увагу, то ж навіщо ховати її за ширмою сірих заголовків?Окремою цікавою темою є лексика, якою ми послуговуємося, коли стараємося пояснити щось про писанку. Маємо чималий ряд слів, та ці слова доречні хіба в підручниках з географії, геометрії чи фізики, а не в розмові. Я теж густо їх вживаю, але треба йти до кращого. Отож, якщо у Вас є ще трохи часу, запрошую до карколомної розмови.
Приємно бачити майстер-класи про писанку в ютубі, всі вони різні, неймовірно теплі і цікаві. Традиційно розпис писанки починається з пояснень: як розігрівати писачок, як вести лінію та як робити розподіл орнаменту. Ось тут і чуємо про вертикалі, горизонталі, меридіани, полюси, екватор, перпендикулярність, паралельні лінії тощо. Ми люди вчені, то чому ж нам не вжити десяток-другий розумних слів.
Я собі уявляю, як би могло виглядати спільне моє писанкування з бабусею Дунею. Запевне вона б менше пояснювала, а більше би показувала. Та все ж я б чула від неї про поперечні та поздовжні дороги, про поясок, про серединку, а не про центр; про скісний шлях, а не про діагоналі.Зрозуміло, що вчені слова на зразок "герметично" з традицією не зближують, ба більше, вони збіднюють наше мовлення, витісняючи такі слова як от "щільно", "цупко", "тісно", "туго”.Іноді й самі терміни вживають неправильно і говорять — писанку кладемо в колір, робимо лінії, закриваємо верх і низ яйця. Немає в яйця верху й низу, є маківка і гузка.
Про це писано в старих книгах, наприклад, в каталозі Сергія Кульжинського. Ця ж таки книга (вона видана 1899 року і писана російською) рясніє паралелями й меридіанами, але то наукова праця. У розмові ж маємо звертатися до ближчих слів, від яких серцем розливається тепло. Які емоції викличе слово “лінія”? Ніяких, бо цей термін іншомовного походження позначає геометричний об'єкт, що задовольняє певне рівняння. Натомість слово “дорога” - то прообраз, що будить уяву, він кличе нас у цікаві мандри.
Мандруємо писанкарськими дорогами разом. Готую третє відео-заняття про насичений орнамент. Припрошую купувати. Ви зможете переглядати його у зручний час і скільки завгодно разів.Придбати сушені рослини для приготування барвників, галун та віск теж іще можна. Звертайтеся 
Прочитати рецепти рослинних барвників та всяке різне довкола писанки можна тут:
Подивитися безкоштовні заняття і різні відео про моє писанкування можна ось тут:
А купити мою книгу зможете в магазині Оксани Білоус:
Послухати теплий різдвяний подкаст, який створив мій чоловік Володимир, і дізнатися, хто ж такий Різдвяний дід запрошую за цим посиланням:
Дякую Вам за увагу. До зустрічі!