[personal profile] danirra



Прочитала слова Тараса Городецького про природні барвники. Особливу увагу привернула фраза про застосування протравлювачів (йдеться про квасці чи ще як їх називають галуни) та про рослини, які дають гарний червоний колір. Раніше я готувала відвари й додавали до них ложку оцту. Інколи результат був гарним, проте частіше колір ледве вгадувався, і тоді мені стало ясно — потрібно розшукати й купити квасці.
Що з того вийшло, написано за ширмою.


Квасці, галуни чи просто протравлювачі — це подвійні солі сірчаної кислоти, безколірні природні мінерали. Найпоширенішими є алюмокалієві галуни. Вони легко розчиняються в воді. На 250 мл води достатньо галуну на кінчику ножа. Квасці допомагають барвникові натурального походження розкритися в повній силі. Тарас Городецький свого часу зазначав, що квасці можна знайти в аптеці. Справді, вони там і продаються. Якщо раптом в аптеці не знайдуться, тоді їх можна замовити в інтернет-магазинах, що спеціалізуються на миловарінні. Квасці використовують для виготовлення пудри і взагалі різної косметики, застосовуються і в медицині, тобто вони безпечні в роботі.



Щодо рослин, які дарують червоний колір.
Коли читаєш всіма шанований каталог Кульжинського, там у зв'язку з червоним кольором згадуються оленячі роги та комаха кошеніль. До прикладу, перуанці фарбують нитки в відварі з комах, котрі живуть у якомусь кактусі. Тобто досягти червоних відтінків, зазначається в каталозі, можна виключно приготуванням відварів тваринного походження. Мабуть, тому українські жінки й перейшли на цибулиння. Воно фарбує в коричневе, але умовно вважається, що то червоний колір. І тільки з листів Тараса Городецького я довідалася, що є рослини, котрі фарбують в чистий червоний колір. Одна з них — марена, кавказька рослина.
Для відвару знадобляться корені дворічної марени. Мені вдалося відшукати й замовити засушені корені рослини (на фото), а дворічна ця рослина була чи ні, того вже не знаю. Краще посадити, виростити й застосувати, звісно, свіжі корені цієї рослини, але поки що я маю досвід роботи з засушеним корінням. Тому чистого червоного кольору добути не вдалося, отримаdcя ось такий приємний відтінок:



Якщо спочатку зафарбувати яйце в відварі свіжої ромашки, а потім покласти його до відвару з мареною, отримається чудовий насичений жовто-гарячий колір. Мінуси відвару — він швидко закис. Я приготувала три відвари з одного й того ж коріння, це подовжило час роботи з ним і на колір, до речі, не вплинуло, але писанок створити я встигла не так вже й багато.

Ромашка
Прекрасний жовтий колір дарує писанці відвар зі свіжо зірваних квітів ромашки (в спец.літературі ромашку ще рум'янком називають). Він діє довше, ніж марена, і не втрачає своєї сили. Після ромашки пробувала фарбувати яйце в марені, полину, сон-траві — кольори накладються без проблем. Ось на цій писанці жовті лінії-штрихи отрималися завдяки фарбуванню ромашкою.



Про жовтий колір ще додам.
Куркума робить писанку золотистою, ромашка надає матового насиченого "справжнього" жовтого кольору. Якщо під рукою немає свіжих рослин (бо в жовте і деревій фарбує, і череда й інші рослини), то можна використати засушену траву шавлії. Збір продається в аптеках. Відвар шавлії засушеної теж надасть яйцю жовтий колір, проте неясний, а вбік темнішого відтінку.

Сон-трава
Я вже розповідала, чим закінчилися мої спроби виростити сон-траву. Після того випадку залишився чималий кульок засушених стебел, квітів цієї рослини. Оскільки з'явилися квасці, вирішила приготувати відвар. Була приємно здивована результатом. Виявляється, засушена сон-трава фарбує писанку в стійкий соковитий зелений колір. З одного боку пишаюся таким відкриттям, бо отримати чистий зелений колір від природнього барвника, то справа непроста. (Подейкують, що секрет зеленої барви раніше знали тільки знахарки). А з іншого боку сподіваюся, що збирали сон-траву спеціально для такого діла посаджену.


Так фарбує засушена сон-трава

Полин (з квасцями і без)
Квасці додала я і до відвару свіжого полину. Раніше я вже робила досліди з полином без протравлювачів — отримувався насичений відтінок “кава з молоком”. З квасцями полин став давати невиразний світлий відтінок. Тобто полин — це таке собі виключення. Його краще без алюмокалієвих квасців (не знаю, як щодо інших) застосовувати. Хоча, якщо хочете отримати світле тло без відмивання, відвар полину з квасцями саме те!

Як приготувати відвар із рослин
Якщо це ягоди, достатньо взяти 50 гр, якщо це квіти чи коріння — беремо гарну пригорщу, якщо листя — дві пригорщі. Спочатку лишаємо рослину на кілька годин в холодній воді вимокнути, а потім кладемо до високої металевої посудини й заливаємо 230 мл води, щоб на виході отримати десь 200 мл. Кип'ятимо на повільному вогні протягом 15 хв. Потім проціджуємо крізь сито чи марлю в півлітрову банку, додаємо дрібку квасців, охолоджуємо та фарбуємо.


(no subject)

Date: 2013-06-04 06:34 (UTC)
From: [identity profile] duvo-barvinkove.livejournal.com
яка ти молодець! стільки зібраних і оброблених знань, і вже власного досвіду!:)

(no subject)

Date: 2013-06-04 07:38 (UTC)
From: [identity profile] danirra.livejournal.com
Дякую! Коли я все це викладаю, то сподіваюся, що всі ці знання та досвід знадобляться іншим.

(no subject)

Date: 2013-06-04 07:55 (UTC)
From: [identity profile] duvo-barvinkove.livejournal.com
мають:) я цим не займаюсь, але завжди з цікавістю читаю

(no subject)

Date: 2013-06-07 19:28 (UTC)
From: [identity profile] candrika.livejournal.com
перше фото настільки магнетичне, в першу чергу мабуть через тепло, а в другу - через різноманіття кольорів, що так і тягнеться рука на нього клікнути :) я вже не раз клікала :)

перша зелена писанка просто чудова, так і віє від неї чимось кельтським, я б таку навіть купила, не кажучи про те, щоб скопіювати

дуже дякую за описи експериментів з природними фарбами - це було одне з найцінніших відкриттів в книжці Городецького, і аж шкода було, що він в тому напрямку так мало встиг, тому ваші пости про це - як бальзам на рани

цікаво, як вони витримують випробування часом? цього мабуть ніхто не знає - треба чекати?

я власне через нехіть до "хімії" (не так з практичних, як з ідейних міркувань) почала більше експериментувати з травленням оцтом, але те, що ви робите - на порядок краще і цікавіше. якщо в мене зміняться обставини, і з'явиться можливість займатися писанками частіше ніж раз в рік, буду вслід за вами пробувати

(no subject)

Date: 2013-06-07 22:25 (UTC)
From: [identity profile] danirra.livejournal.com
Захвалюєте. Я ще така мала.
Ви цікавитеся, як писанки під природніми барвами витримують випробування часом. Гляньте цей сюжет про повернення вивезених у війну писанок. http://play.ukr.net/videos/show/key/494dd634caeaf856581fac43cf790a90/promo/1/
Там сказано, за сто років фарби з природніх барвників не поблякли.

(no subject)

Date: 2013-06-07 22:45 (UTC)
From: [identity profile] candrika.livejournal.com
гм, цікаво...
а як вони знають, що це природні барвники?
мені бабця казала, що в її дитинстві вже часом користувалися хімічними - казала про сині руки від "галунок" - це вже якраз майже сто років...

(no subject)

Date: 2013-06-08 08:16 (UTC)
From: [identity profile] danirra.livejournal.com
Так, 100 років тому вже купували манійки - анілінові барвники. Але писанку під природнім барвником завжди легко відрізнити від писанки під манійкою. Особисто мені достатньо того, що я побачила. Видно, що у відварах фарбували їх. До того ж, Віра Манько бачила їх вживу, тому враження однозначне.

(no subject)

Date: 2013-06-09 19:06 (UTC)
From: [identity profile] candrika.livejournal.com
моя бабця лише теоретично знала щось про природні барвники - щось пригадую про кору дуба і вишні, а практично з природних лише цибулиння робила.