Друзі, вітаю 
Цього разу поговоримо про артефакти.
У Карфагені та інших містах цієї держави з VІІ ст. до Р. Х. існував звичай розписувати страусині яйця, зокрема, способом гравіювання. Як зазначає кандидат історичних наук і фахівець з античної археології Валентина Корпусова, з таких яєць виготовляли культовий посуд. Їх і вважали найдавнішими на сьогодні орнаментованими яйцями.
На щастя, з'явилися результати нових археологічних розкопок. То ж, облишмо Північну Африку і звернімо погляд на Південну, до якої лежить моє серце.
У Південній Африці (провінція Мпумаланга) живуть представники народу Ндебеле: їхні бісерні традиції і звичай розписувати стіни жител геометричними малюнками добре відомі у світі.
Не пам'ятаю, чи розповідала Вам, та мій шлях до писанки розпочався з бісеру. Цікаво було оздоблювати дерев'яні яйця бісерними сітками. Тобто спочатку мою уяву захопила форма.

На фото: крашанка, забарвлена свіжими плодами каркаса західного

На фото: крашанка, забарвлена свіжими плодами каркаса західного
Також я любила створювати дрібні іграшки та браслети з бісеру. А найдужче — об'ємні джгути “ндебеле” на три бісерини. Плела я їх при допомозі японського бісеру магатама. Простенькі такі браслети і водночас складні — це ж яку розкішну уяву мали ті, хто першими додумався до цієї техніки!
З народу Ндебеле походить відома на ввесь світ майстриня Естер Махланґу, якій скоро, 11 листопада, виповниться 87 років. Про її дивовижну історію успіху можна прочитати в моєму блозі на Малій Сторінці:
А ще під впливом вражень від бісерних традицій народу Ндебеле знайшовся в мене віршик. Правду кажучи, набігла ціла африканська збірка, але зараз не про це. Після вірша продовжимо про артефакти.
Там, де сонце сходить
в голубім серпанку,
де ідуть по воду
землі Мпумаланґа,
там в селі зростала
дівчинка Нджабуло.
Билось в неї серце,
радісне і чуле.
Якось довгим літом
дощ упав стіною,
і не стало світу
в гущі того рою.
Затужили люди
і пішла Нджабуло
їм будити радість,
що у дощ заснула.
Вийшла вона з дому —
і в її долоні
покотились краплі
білі і червоні.
Краплі-бісерини
розібрали люди
і відтоді радість
світиться повсюди.
*Жіноче ім'я Нджабуло перекладається як радість.
Отже, в Південній Африці науковці виявили орнаментовані страусині яйця, вік яких мені навіть страшно озвучити. Але про все по порядку.
Археологи працювали на південному узбережжі ПАР в печері Бломбос в 300 кілометрах на схід від Кейптауна. В ній, зокрема, знайшли артефакти епохи середнього палеоліту, зроблені людьми сучасного типу.
Археологи припускають, що печеру періодично заселяли, а потім знову звідти йшли. У ній були знайдені орнаментовані шматки страусових яєць, кістяні інструменти, намистини з раковин, шматки охри з подряпинами на них та кістки людей і тварин.
Команда Diepkloof, яка вела розкопки на місці з 1999 року, знайшла уламки приблизно 25 страусиних яєць у 18 археологічних шарах, датованих 55 000-65 000 років тому.
Прикрашені страусині яйця підкріплюють твердження науковців про те, що абстрактні візерунки, видряпані охрою в Бломбосі, були не випадковими каракулями, а свідченням символічного мислення середнього кам’яного віку. На шкаралупках науковці виявили геометричний орнамент — мотив заштрихованої смуги.
Цікаво, що мотив “драбинки” і досі зустрічається на українських писанках.
Про результати розкопок в печері Бломбос можна почитати в рецензованому журналі Національної академії наук США.
Отже, найдавніші орнаментовані яйця походять з Південної Африки. І це період середнього кам'яного віку.
А як щодо писанок? Думаю, Ви знаєте про львівську знахідку — гусяче яйце, розписане воском і пофарбоване в жовту та червону барви. Цій писанці 500 років і на ній зображено меандр. На польських землях знайшли писанку на натуральному пташиному яйці, яка походить з X століття. Її виявили під час археологічних розкопок в Островеку (поблизу міста Ополе), де були знайдені та досліджені залишки слов’янського поселення епохи ранньої династії П’ястів. Там червоні завитки на зеленому тлі.
Більше про цей артефакт тут: https://lamusdworski.wordpress.com/.../comment-page-1/
Досліджувати історію писанки, її орнаменти вельми цікаво, адже символічне мислення є корінням письма, мови та мистецтва.
Я обіцяла показати Вам, як фарбують писанку плоди каркаса західного (лат. Celtis occidentalis). Тож показую. У барвнику яйце перебувало всю ніч, тобто фарбування забрало 7 годин.
Тримаємося разом. Україна переможе. Обов'язково!