Віднайдення барв із рослин

[danirra]

 

Вітаю Вас, друзі!

Кожен метелик знає свою квітку і не буває такого, щоб не знав.

Тато, скільки я живу на світі (мені в грудні буде 37), тримає пасіку. Його розповіді про еспарцет, вику, рапс, фацелію та інші медоноси не зникають з моєї пам'яті. У нашій родині є традиція - щовесни, на початку квітня, бувати у лісі, щоб дивитися на ряст, вдихати його медові пахощі.

Первоцвіти найперші, як мені здається, можуть розбудити у дитини інтерес до рослин. На пасіці мені завжди подобалося спостерігати, як до льотків прилітають бджоли із синім пилком. Он знову! Це з пролісків.


 

Ось я малою сиджу на кладці, кидаю ягоди бузини у прохолодну серпневу воду і навіть не здогадуюся, яка ця рослина лікувальна і які чудові небесні барви вміє подарувати писанкам.

Он пролетів якийсь жовтогарячий метелик і сів на якусь білу квітку. Я ще не знаю, що то дукачик знайшов смілку.

У дитинстві нам чимало всього розповідають, та неохота ж слухати. А раз так, непогано б більше побачити, відчути. Дитячі спогади такі кольорові, а ще смачні, теплі, гучні й запашні. І причепливі. Як череда.

Я невиразно пригадую, як стою в хаті біля високого ліжка, а бабуся висипає на нього з пакета чи то хустки, чи сорочки і швидко змотує. І ось я вже йду подвір'ям, літо світиться поміж листям винограду, а я притискаю до грудей щойно зроблену ляльку. Іду впевненим кроком кудись за ворота, а на серці тепло-тепло.

Подібні спогади маю не я одна.

На Кропивниччині, як і на Поділлі, Одещині та Черкащині, теж вміли робити народні ляльки. А тільки ця тема і досі недосліджена. Ляльок, які невиправдано називають мотанками, тепер, кажуть, засилля. Однак попри це зараз рідко де можна побачити на виставці автентичну ляльку. Активних дослідників української народної ляльки на сьогодні четверо - Тетяна Пірус у Вінниці, Інна Шипілова в Одесі, Оксана Скляренко в Києві та Олена Мединська в Кропивницькому.

Писали у нас і дивовижної краси писанки з таємничими символами. На щастя, в кінці XIX століття, науковець і краєзнавець Володимир Ястребов разом зі своїми учнями зберіг для нас цю унікальну спадщину.

Завдяки етнографічній експедиції "Баба Єлька"

https://babayelka.kr.ua мешканці Кропивниччини нарешті знатимуть, яких пісень співали їхні прадіди. Інна Тільнова та Світлана Буланова, організаторки експедиції, за п'ять років встигли записати з голосу тисячі автентичних пісень різної спрямованості. Особисто мене найбільше тішать наші рідні колискові. В одній такій колисковій, яку співали в селах Кримки та Несваткове, згадується про писанку.

Послухати її можна за цим посиланням: https://youtu.be/VqxvYRqTlD0

У нашім краю було розповсюджене ткацтво. І сьогодні в кожній сільській хаті, де живуть старші люди, долівку вкривають кольорові домоткані рядна, а на стінах ще можна побачити надлавники й килими. Ткаля Валентина Добровольська з оригіналу відтворює старовинний килим з Кропивниччини, вік якого 120 років: https://suspilne.media/45304-kropivnicanka-stvorue-kopiu.../

То що там у вас, кажете, ткали, співали, вишивали? Так тож так по всій Україні було. А я скажу так, що окрім цих потужних напрямків перспективними для майбутніх досліджень залишаються бджільництво і травознавчі практики. У кожному селі, навіть на одненькому куцому хуторі тримають в нас по кілька пасік. То не сказати як розповсюджено. І це таки традиційне заняття серед наших людей.

З Кропивниччини, з села Покотилове, походить відомий фітотерапевт, засновник першої в Європі фітоклініки Данило Зубицький (1924-2003). Рецепти ліків із рослин, створені ним, походять від віковічних традицій народної медицини. І дід Данила Никифоровича – Григорій, і його батько – Никифор, досконало володіли секретами траволікування.

Квітують зараз чорнобривці. Який же в них сильний запах! Цвіли все літо - уже листопад. Горіхи, каштани, шовковиці облетілися, а вони й бровою не повели. Горять далі. Красиво та й все. Це я потім дізнаюся, що вони лікувальні, що з них можна і потрібно вживати чай (одна квітка на добу), що вони добрі для полоскання волосся. Це згодом писанкарка зі Швейцарії Оксана Корнелюк розповість мені, що квіти чорнобривців гарно фарбують писанки.

Подарована дитині лялечка з квітки мальви, та навіть сказане: "Сину, дивись, яка гарна квітка", можуть багато. Ми це знаємо. І тому продовжуємо знайомство з рідним, хоч і призабутим мистецтвом - віднайдення барв із рослин.

Щиро дякую Вам за увагу до цього допису. До зустрічі!