[personal profile] danirra

 
🐇Вітаю Вас, дорогі моєму серцю друзі!
Думки про писанку в мене поки не вичерпуються. Тому поспішаю ними поділитися.
Як відомо, писанка неможлива без води, воску та вогню. А ще, звісно, без рослин та яєць.
❤️А ми, друзі, живемо всередині яйця. Можна сприймати цю думку як писанкарські фантазії, а можна і як науковий факт. Міфи про космічне яйце побутували в ассиро-вавилонській та фінікійській культурах, а це подеколи IV-III тисячоліття до Р.Х.
То як це, жити в яйці? Що це означає? Сучасні астрономи говорять про це так: зоряне гало Молочного Шляху виявилося витягнутим.
Видима частина нашої Галактики утворює плоский диск із рукавами. Його оточує величезне розріджене гало, що складається зі старих зірок, гарячого газу та темної матерії. Вважається, що гало має симетричну сферичну форму. Однак нова робота вчених з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики спростовує ці уявлення. Судячи з її результатів, гало витягнуте і нахилене щодо площини Молочного Шляху.
Астроному, завідувачу відділу науково-технологічної інформації Головної астрономічної обсерваторії НАН України Івану Крячку така форма нагадує м'яч для гри в реґбі, а мені цілком скидається на яйце.
Щоб розглянути гало, вчені використовували нові астрометричні дані, які були отримані космічним зондом Gaia, а також наземним телескопом ММТ.
Поглянути на схематичне зображення гало нашої галактики вдасться за цим посиланням:
🌻Електрики може не бути, а світло буде завжди. Як тут не погодитися.
Є вогонь небесний, а є вогонь земний, який освітлює наші оселі, зігріває і дарує радощі творчості. Як же гарно, що віск і вогонь, ці дві незамінні складові процесу писанкотерапії, тісно пов'язані. Якщо писати при восковій свічці, то можна черпати писачком прямісінько з неї. Інколи я так і роблю.
Коли трохи поспостерігати за вогником воскової свічки, то нескладно помітити, як він танцює. Говорять же, що вогонь і танцює, і цвіте (золотий кущик вогню), і гасає, і хилитається, і лиже (дерево, пічні челюсті), і стрибає. А як придивитися пильніше, то можна побачити, що він співає. Так, не почути, а побачити. Підніжжя в нього прегарно-синє, вершечок — золотий, а середина — прозора. Середина то вужча робиться, то ширша, і цей ритм подекуди являє глядачеві арію з опери Вінченцо Белліні: https://youtu.be/s-TwMfgaDC8
☘️🦗☘️Коники-стрибунці не зимують зиму, а бджоли - зимують, якщо дбайливі пасічники зробили все можливе для тої зимівлі. Життя бджоли проходить у восковій чарунці. Метушливе скромне життя. Тим то й хочеться йому придивитися, що воно таке непримітне.
🐝Бджолиний віск — наднадійна стійка речовина, яка непідвладна ні часові, ні волозі. Зафіксований випадок, коли бджолиний віск пролежав у землі близько 3 тисяч років і не втратив своїх фізичних властивостей.
Віск віддавна використовується людиною задля косметичних, лікувальних цілей, для виготовлення свічок, поліролів, у садівництві, для творчості та ароматерапії.
Віск у вигляді тоненьких пластинок виділяють особливі воскові залози робочих бджіл, розташовані з нижнього боку черевця. Цікаво, що ці воскові пластинки мають п'ятикутну форму.
Цінність воску неймовірна. Дуже важко знайти на Землі речовину з подібними властивостями. Ось чому віск незамінний для писанкарів.
При горінні віск виділяє антимікробні ферменти - лікувальні ефіроноси - що очищують повітря. Воскова свічка дарує приємні запахи пасіки і непересічну естетичну насолоду. Я маю щастя виливати свічки з нашого домашнього воску.
🌾Припослідку згадаємо про рослини. Зрозуміло, що мова піде про сухоцвіти. Писанкарям вони потрібні для натхнення, виготовлення барвників, створення неповторних фотографій.
Дотепер красою квітів надихається чимало митців в усьому світі. Ми знаємо, що деякі відомі письменники поєднували літературну діяльність з укладанням гербаріїв. Так вчиняли американська поетеса Емілі Дікінсон (1830-1886) та українська письменниця Євгенія Ярошинська (1868-1904). До слова, проживаючи на Буковині, Євгенія Іванівна збирала ще й зразки писанок та записувала народні пісні.
Біологічним дослідженням рослин присвячували час англійська ботанік і фотограф Анна Аткінс (1799-1871), український поет і науковець Іван Верхратський (1846-1919), а польський письменник Ян Твардовський (1915-2006) квітам навіть збірку віршів присвятив, називається вона “Гербарій”.
Почитати про цю чудову світлу книгу можна тут:
☘️️Як бачимо, засушені рослини цікаві не тільки ботанікам. В умілих руках вони перетворюються на твори мистецтва. Зараз, коли дихає холодом грудень, так прагнеться тендітного, щемкого сонячного тепла. Якщо його не зловити з-попід хмар, то можна пошукати в поезіях, на пелюстках домашнього гербарію або у струмочках пахощів писанкарських відварів.
На фото Ви бачите писанки, створені у холодну пору. Зимові барви писанкам дарують висушені та заморожені ягоди (і навіть свіжі, якщо це бирючина), коріння, засушені з літа квіти.
🌻🌻🌻Для залюблених у писанку маю особливу пропозицію — творчий набір для писанкарства. До нього входять висушені трави та квіти, що дарують ніжні барви, свічка з високоякісного воску, підготовлені до розпису яйця, галун та кільце воску для писання орнаменту.
Якщо Вас цікавить виключно віск та воскова свічка, віддам їх у парі.
🌻🌻Також пропоную Вашій увазі Зимовий курс занять у запису. Він складається з п'яти відео, з яких можна довідатися, як писати найкрасивіші орнаменти та як готувати відвари з засушених рослин.
Прошу Вас підтримати ці мої починання. Хочеться це розвивати і мати для цього можливості.
Я дякую Вам за спілкування і зустрічі з натхненням! Тепла Вам і світла