![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
danirra 26 лютого 2023 року
Друзі, вітаю!Ми зараз купуємо для зміцнення імунітету трав'яні та ягідні чаї. Ми йдемо до саду і ламаємо гілочки з дерев, щоб зварити цілющого чаю, знайомого з дитинства. Або ж дістаємо з літніх запасів сушені плоди і трави.
Друзі, вітаю!Маю надію, що Ви та Ваші рідні чуєтеся добре.
У цей особливий час ми маємо змогу попросити одне в одного пробачення за різні прогріхи, щоб могти з легким серцем рухатися далі.
Прошу пробачення за неуважно кинуте слово, чи навпаки недоречну мовчанку, несповнені обіцянки.
Починається Великий піст, закінчується календарна зима, попереду - тепло надій, світло добрих справ і слів, краса рідної землі у мерехтінні барв. І писання писанок.
Маю бажання детально розповісти Вам про те, як двісті років тому українці створювали найпрекрасніші писанки на світі, бо писали орнаменти, побачені на писанках праматерів, і зверталися до сили наших рідних рослин.
Ми зараз купуємо для зміцнення імунітету трав'яні та ягідні чаї. Ми йдемо до саду і ламаємо гілочки з дерев, щоб зварити цілющого чаю, знайомого з дитинства. Або ж дістаємо з літніх запасів сушені плоди і трави.Чимало рослин з цих чаїв та запасів абсолютно гарно спрацюють в якості писанкарських барвників.
Так фарбують гілочки солодкої домашньої яблуні
В Олександрії вулиці широкі і приємні, це перше, що кидається в око тому, хто перебуває в місті вперше. У нас є частини вулиць, повністю засаджені тільки липами, або тільки кленами, або тільки осокорами. Центральний проспект засаджено каштанами. У нас і день міста співпадає з Києвом.
Такі рецепти, про кору і про дику яблуню, можуть легко відбити охоту спробувати рослинні барвники. І Тарас Городецький також писав, що йому шкода знімати з молодих дерев кору, тому він і не намагався робити “жовтило” з дикої яблуні.Наталя Земна стверджує, що найбільш цілющими з усіх сортів яблук вважаються ренет Симиренка та антонівка, всі нші — десертні.
1899 року, як ми знаємо, побачив світ унікальний альбом “Описание коллекции народних писанок” за редакцією Сергія Кульжинського. Свого часу цю велику книгу мені подарував чоловік, тож я маю її в домашній бібліотеці. Того ж таки року вийшов друком іще один пречудовий альбом “Южно-русский орнамент” Пелагеї Бартош у другому виданні.Які ж там чудові зразки традиційних писанок Сумщини, Ви б їх бачили!Мені доводилося фарбувати і сандалом, і комахою кошеніль. А оце нарешті вдалося пофарбувати і молодими гілочками садової (не дикої) яблуні. Гілочки фарбують стійко в жовтувату барву.
Так фарбують гілочки солодкої домашньої яблуні
Я щаслива людина, бо я знаю чиїх батьків я донька. Бо живу там, де народила мене мати. Бо ходжу під небом України.
Я щаслива відкривати нове, навіть тоді, коли це нове ховається в старій крислатій яблуні.
Це дерево, таке рідне і знайоме, подарувало мені знання, яких я досі не мала. Про це і йтиметься в дописі.
В Олександрії вулиці широкі і приємні, це перше, що кидається в око тому, хто перебуває в місті вперше. У нас є частини вулиць, повністю засаджені тільки липами, або тільки кленами, або тільки осокорами. Центральний проспект засаджено каштанами. У нас і день міста співпадає з Києвом.Багато у дворах росте горіхів, ясенів, шовковиць, абрикос. Яблунь значно менше. Та вони є.
Коли Ви знайомі з двома-трьома книгами по писанкарству, то запевне читали в них, що колись писанки фарбували рослинами і що “жовтило” добували з кори дикої яблуні.
Такі рецепти, про кору і про дику яблуню, можуть легко відбити охоту спробувати рослинні барвники. І Тарас Городецький також писав, що йому шкода знімати з молодих дерев кору, тому він і не намагався робити “жовтило” з дикої яблуні.На щастя, кору знімати не треба, та й не обов'язково шукати дику яблуню.
Травознай Наталя Земна радить робити відвари з молодих гілочок садової яблуні, бо саме тонкі галузки, що виросли на дереві протягом останнього року, і містять оту помічну “кору”. В лютому ми з чоловіком при допомозі гілочок яблуні лікували тяжкий кашель, пили відвари і кашель відступив. Відвар на смак гіркий, як і відвар з листя подорожника великого, але приємний.
Наталя Земна стверджує, що найбільш цілющими з усіх сортів яблук вважаються ренет Симиренка та антонівка, всі нші — десертні.Цікаво, що від застуди помічними є відвари з гілок ялини, верби, малини, смородини, вишні, ясена, ну, а про липу, калину та червону горобину Ви й так чули знаєте.
1899 року, як ми знаємо, побачив світ унікальний альбом “Описание коллекции народних писанок” за редакцією Сергія Кульжинського. Свого часу цю велику книгу мені подарував чоловік, тож я маю її в домашній бібліотеці. Того ж таки року вийшов друком іще один пречудовий альбом “Южно-русский орнамент” Пелагеї Бартош у другому виданні.Які ж там чудові зразки традиційних писанок Сумщини, Ви б їх бачили!Маю величезне бажання Вам про них розповісти докладніше. Пелагея Яківна жила певний час у селі Землянка, там вона і збирала (проте не єдино там) взори писанок, вишивки, килимів і ще багато всього, а також записувала чимало зі звичаїв українських. Такого особливого матеріалу Ви не прочитаєте ні в каталозі Кульжинського, ні деінде.
Про "писання писанок" етнограф записала відомості в селі Землянка від старенької козачки-удови Гайки Іванівни Парнючки. Там сказано докладно і про галун, і про фарбування гілочками яблуні з саду.
"Когда будет все приготовлено «писарка», перекрестясь, со словами «поможи мени Боже!» принимается за работу.
В большом черепке разводится жар и на горячие уголья ставится мисочка с воском, чтобы во время производства работы воск был жидок и горяч.
Тогда берут в левую руку сырое, чистое яйцо, а в правую кисточку и, обмакнув рурку в воск, выводят им по яйцу узоры.
Выведя узоры или, залепив фоны, которые должны оставаться белыми, кладут яйцо прежде всего в жовтило, т.е. остуженую желтую краску, в которую подсыпают немного квасцов; в краске дают яйцам полежать несколько часов.
Добываются краски различным образом: красный, синий, черный сандал в щепотках покупают у торговок, намачивают в воде, варят и отваром красят яйца, для красного цвета употребляют также «червець» - кешениль – coccus cacti; желтую краску добывают из сухих чешуек огородного лука – цибули, из сухой гречневой половы, запаривая их кипятком, намачивают в воде соструганную из молодых сладких яблонь мязгу и т.п".
Мені доводилося фарбувати і сандалом, і комахою кошеніль. А оце нарешті вдалося пофарбувати і молодими гілочками садової (не дикої) яблуні. Гілочки фарбують стійко в жовтувату барву.Дякую пані Оксані Білоус за розповідь про традиційні писанки Сумщини!
А Вам дякую за те, що читали. Про Пелагею Бартош ще обов'язково поговоримо, і про чудові писанки Сумщини, і про приготування рослинних барвників при допомозі галуна. Якщо виникли питання, пишіть у коментарях.