писанка цілий рік

[danirra]

Колись писанки фарбували комахами, заморськими деревами і соками з ягід... Та й тепер так роблять!

Вітаю, друзі!

Цим вечором, поки морозно, поспішаю нарвати ягід бирючини, бо так хочу написати ще багато блакитних квітів на писанках.

Люди раніше керувалися звичаями, тому писанка оточена багатьма пересторогами і своєрідними обмеженнями.

Якщо люди обмежували себе в чомусь, то чітко розуміли, чому це слід робити і як це вплине на їхнє життя.

Традиція стоїть на віруваннях, суспільному устроєві, кордоцентричному світогляді, життєвому трибі людини.

Традиція є нероздільною з природними ритмами, адже згідно них розвивається увесь видимий світ.

Жінці було важливо дотриматися звичаю і від неї не вимагалося проводити майстер-класи, писати писанки для виставок, декорувати громадські приміщення чи писати для постійних експозицій у музеях. Тому створювати писанки було прийнято безпосередньо перед Пасхою Господньою, навесні, впродовж певних тижнів Великого посту і деякий час після Свята.

Майстри, котрі пишуть писанку на постійній основі, готуються до Пасхи не кілька тижнів, а ввесь рік. У кожного своя робота. Той майстер, який має бажання працювати не зі штучними барвниками, а з рослинами, в любу пору року знайде чим фарбувати. Якщо серед зими немає трав, то є гілочки верби і вишні, ягоди магонії, бирючини, сережки на кущах ліщини.

Писанкарі, які фарбують рослинами не перший рік, знають, які літом треба зібрати плоди, трави, щоб потім користуватися ними зимою та навесні.

Фарбування рослинами є доступним в усі пори року.

В одній роботі можна поєднати і свіжі ягоди, і заморожені з літа плоди, і сушені корінці, пристарані або куплені.

Як же цікаво потім весняної сонячної днини розглядати писанку, фарбовану осінніми квітами чи зимовими ягодами!