ПРАВДИВЕ ОБЛИЧЧЯ ПИСАНКИ

[danirra]

 

Не відкривайте америку! все вже досліджено...

та розгорніть же книгу Семака про фарбування текстильних виробів рослинами, там все написано...

нічого нового ви не відкриваєте, все нове, то добре забуте старе...

Такі і подібні речі може почути на свою адресу дослідник писанки сьогодні. Ці закиди я виписала тут не для того, щоб сердитися, а для того, щоб ще раз нагадати про традицію фарбування писанки рослинними відварами і поговорити про деталі справи.

Навіщо фарбувати писанку рослинами, що це дає? Якось запитали мене в музеї Гончара в 2018 році. Цим питанням мав би перейнятися кожен писанкар, бо це відкриває правдиве обличчя писанки. На щастя, все більше майстрів зацікавлюються цієї темою і несуть безцінні знання у світ.

У вас є особливість - ви переймаєтеся кольорами, кажуть мені співбесідники, які пишуть короткі матеріали для сайтів. Або: ваша родзинка - це фарбування рослинами, розкажіть про це.

Те, що дехто називає родзинкою, перейманням, хобі, посідає в моєму житті чільне місце і забирає багато часу та сил.

Відродження традиції - то непроста і складна задача, і ту задачу перед людиною не ставить якесь умовне начальство. Це наше рідне і його не вийде підіймати по команді. Ми маємо досвід минулих десятиліть і знаємо, як це діє - штучні свята, штучні цінності, штучна удавана дружба, штучна повага.

Згадайте мультик про бегемота Топа: в одній із серій котик Тутті питає Топа про Зірочку, кімнатну рослину, яку той доглядає, бо вона світить у темряві - навіщо ти це робиш, тебе хтось просив за нею доглядати, може, доручав хтось? Ні, відповідає Топ, ніхто не доручав, але коли хто заблукає уночі, то побачить нашу Зірочку, зрадіє і знайдеться.

Кожна людина, по мірі своїх сил, шукає себе в цьому житті. Як же важливо, щоб ці пошуки не були вдаваними. Добре, а що ж, коли вони будуть марними? Не можуть бути марними небо і земля, день і ніч, то й наші пошуки так само.

Писанка - сакральна річ, про це ми чуємо звідусіль. Так, звичайно. Але не тому вона сакральна, щоб тільки брати звідти силу і нічого натомість не віддавати.

Якою ж була українська писанка, яке її правдиве обличчя?

Так, люди давно відкрили для себе рослинні барвники, колись фарбували одяг кармазином, крапом, а простолюд - бузиною. Та й писанка була фарбована тільки рослинами, і то були особливі теплі сяйливі барви.

-А що ж то за крап, з чого його брали?

-А то ж так називали рослину марену красильну (Rubia tinctorum).

-А чим же фарбували, чи цвітом, чи плодами, а чи листям?

-Корінцями.

-А де ж їх зараз взяти?

-А вирощують марену в Україні, навмисне заготовляють, бо рослина вельми лікувальна, нирки лікує.

-А чому ж ви казали про червоний колір, а яйце рожеве після марени?

-Не про колір йдеться, а про відтінки — винна барва може вийти, теракотова, червонава.

-То як же пофарбувати в червонаву?

-А треба накладати барви. Спершу в жовтий колір забарвити писанку, а вже тоді мареною фарбувати.

-Зробила, як казали, а червонавої барви все ж нема, тільки жовтогаряча.

-А корінці з марени різні продаються, треба ще втрапити на ті, які тоненькі, в них більше червоної барви.

І так з кожною рослиною, а писанка ж часто буває о багатьох кольорах і треба знати, як та чи інша барва ляже на попередню. А ще ж писанки раніше писали на сирих яйцях і запікали в теплій печі, то деякі барви після того могли мінятися, а краєзнавці фіксували той закінчений образ і за всі ті деталі не писали.

Так, раніше люди знали, що трави не можна збирати в дощ, а тільки в сонячну погоду, і не зрана, коли ще роса, а пізніше, як сонце вище вгору підіб'ється. Це було відомо травознаям та знахарям, і цей досвід ми маємо й сьогодні і можемо ним користуватися, створюючи писанку. Так, це все вже відомо, але його треба знайти і спробувати.

Мене постійно перепитують, що таке галун. А про нього було добре відомо ще в часи Плінія Старшого, бо давні греки вміло користувалися різними протравами і мали улюблений, який дарував яскраві барви. Ним і фарбують українські писанки. Про галун і про фарбування горіховим листям поговоримо в наступному дописі. Бо хоч про це вже й давно відомо, але то все треба діставати на світ Божий і показувати, попередньо перевіривши. Тож до зустрічі!