БУДЬ, як КРОПИВА
Feb. 17th, 2026 20:58![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
danirra Більшість рослин найкраще фарбують, коли свіжі. Є такі, що працюють і після висушування, проте тоді тривалість барвлення розтягується. А є й такі сильні трави, котрі однаково добре фарбують у будь-якому разі.
Вітаю, друзі. Триває наша розмова про кропиву дводомну. Вона однією з перших прокидається навесні, разом із пролісками. Певно, має гострий слух. Щойно зашепочуть теплі дощі, показується з-під землі, розмови шукає.
Кропива дводомна має чимало особливостей. Про одну з них можна здогадатися завдяки видовій назві. Серед рослин так повелося, що різностатеві суцвіття ростуть разом на одній особині, однак є такі нечисельні дерева й трави, які чітко поділені на чоловічі й жіночі особини.
Коли так, то стає цікаво, як же ростуть стебла таких трав у дикій природі. Впереміж чи як? Кропива дводомна у липні стає висока, по груди людині буває, і любить зростати щільною групою. Чоловічі особини мають світліше за забарвленням листя і суцвіття, що пнуться угору, до сонця. Помітили їхню групу? Отже, десь поряд, зовсім неподалік, побачите й іншу, з темнішим листям і суцвіттями, що звисають - це жіноче товариство.
Отож, кропива дводомна висока, з лапатим листям і жалиться. Та є в неї близька родичка - кропива жалка. З видової назви зрозуміло, що та теж вміє кусатись, хоч зростом і невеличка. В Україні, крім дводомної та жалкої, поширені ще 3 види рослин з роду кропива – коноплева, київська та кулястоквіткова. Не забуваймо, що кропиви бувають різні. Рід глухокропивові (а це різні м'яти, суховершки, вовконіг тощо) має понад 30 видів рослин.
З кропиви можна отримати тканину. Колись із кропив’яного полотна виготовляли найміцніші вітрила. З крученого, натертого воском кропив’яного волокна робили тятиви для луків, а здерев’янілі стебла використовували для створення щитів.
Ці особливості можна перечисляти й далі. Десь у цьому списку буде згадано і про те, що кропиву дводомну знають і шанують, як харчовий барвник. Та ніде не поспішають розповідати про писанкарські вміння кропиви. А це ж окремий світ зі своїми континентами. Пропоную до цього світу зазирнути ненадовго. Ви ж не проти?
У березневому лісі, поряд з пролісками, м'яточником та медункою, неодмінно побачимо і кропиву. Свіже кропив'яне листя здатне забарвити біле куряче яйце в ніжну зеленаву барву (це якщо забути яйце в барвнику на ніч).
Липнева кропива з цвітом фарбує в прекрасний жовтий колір, що дихає. І не треба чекати до ранку - зібрана літом свіжа кропива пофарбує швидко, за 15 хвилин. Ось як!
Весняна кропива теж вміє працювати швидко, але треба знати одну таємницю - про жовтий старт.
Ще одна чарівна особливість: кропива фарбуватиме навіть тоді, коли її висушити. Жалитися, до речі, вона теж не перестає. Сушене листя дарує надзвичайно ніжний відтінок, майже бурий. Любить ця рослина цей колір, бо барвник і зі свіжої сировини через кілька днів роботи припиняє фарбувати в зелене і починається бурий перевал.
Завершимо цю кольорову оповідку такою заувагою: відвар з сушеного листя кропиви дводомної має насичену буру барву з теплою жовтою обою. Кропива вміє бути різною, не зраджує собі і завжди залишається сильною.
Дякую, що читали. Сподіваюся, було цікаво
Вітаю, друзі. Триває наша розмова про кропиву дводомну. Вона однією з перших прокидається навесні, разом із пролісками. Певно, має гострий слух. Щойно зашепочуть теплі дощі, показується з-під землі, розмови шукає.
Кропива дводомна має чимало особливостей. Про одну з них можна здогадатися завдяки видовій назві. Серед рослин так повелося, що різностатеві суцвіття ростуть разом на одній особині, однак є такі нечисельні дерева й трави, які чітко поділені на чоловічі й жіночі особини.
Коли так, то стає цікаво, як же ростуть стебла таких трав у дикій природі. Впереміж чи як? Кропива дводомна у липні стає висока, по груди людині буває, і любить зростати щільною групою. Чоловічі особини мають світліше за забарвленням листя і суцвіття, що пнуться угору, до сонця. Помітили їхню групу? Отже, десь поряд, зовсім неподалік, побачите й іншу, з темнішим листям і суцвіттями, що звисають - це жіноче товариство.
Отож, кропива дводомна висока, з лапатим листям і жалиться. Та є в неї близька родичка - кропива жалка. З видової назви зрозуміло, що та теж вміє кусатись, хоч зростом і невеличка. В Україні, крім дводомної та жалкої, поширені ще 3 види рослин з роду кропива – коноплева, київська та кулястоквіткова. Не забуваймо, що кропиви бувають різні. Рід глухокропивові (а це різні м'яти, суховершки, вовконіг тощо) має понад 30 видів рослин.
З кропиви можна отримати тканину. Колись із кропив’яного полотна виготовляли найміцніші вітрила. З крученого, натертого воском кропив’яного волокна робили тятиви для луків, а здерев’янілі стебла використовували для створення щитів.
Ці особливості можна перечисляти й далі. Десь у цьому списку буде згадано і про те, що кропиву дводомну знають і шанують, як харчовий барвник. Та ніде не поспішають розповідати про писанкарські вміння кропиви. А це ж окремий світ зі своїми континентами. Пропоную до цього світу зазирнути ненадовго. Ви ж не проти?
У березневому лісі, поряд з пролісками, м'яточником та медункою, неодмінно побачимо і кропиву. Свіже кропив'яне листя здатне забарвити біле куряче яйце в ніжну зеленаву барву (це якщо забути яйце в барвнику на ніч).
Липнева кропива з цвітом фарбує в прекрасний жовтий колір, що дихає. І не треба чекати до ранку - зібрана літом свіжа кропива пофарбує швидко, за 15 хвилин. Ось як!
Весняна кропива теж вміє працювати швидко, але треба знати одну таємницю - про жовтий старт.
Ще одна чарівна особливість: кропива фарбуватиме навіть тоді, коли її висушити. Жалитися, до речі, вона теж не перестає. Сушене листя дарує надзвичайно ніжний відтінок, майже бурий. Любить ця рослина цей колір, бо барвник і зі свіжої сировини через кілька днів роботи припиняє фарбувати в зелене і починається бурий перевал.
Завершимо цю кольорову оповідку такою заувагою: відвар з сушеного листя кропиви дводомної має насичену буру барву з теплою жовтою обою. Кропива вміє бути різною, не зраджує собі і завжди залишається сильною.
Дякую, що читали. Сподіваюся, було цікаво