Фарбування писанки рослинами: МІФИ та ПЕРЕСТОРОГИ

[danirra]

Міфів багато всяких є. Після ознайомлення з міфами виникають і перестороги.

Проте цей допис я створила не задля страхання. Хочу лишень поділитися деякими спостереженнями і, можливо, спонукати декого з вас, дорогі друзі, спробувати свої сили в натуральному фарбуванні.

Найпоширеніший міф стосується насиченості кольорів. Навіщо фарбувати рослинами? Вони ж не фарбують яскраво. Так стверджують ті, що ніколи не пробували з рослинами попрацювати або ті, хто не мав терпіння дослідити тему, як слід. Наприклад, своє знайомство з писанкарськими природними барвниками ми вирішили почати з ромашки лікарської. Купили збір в аптеці, приготували відвар, а колір блідий. На цьому ми зупиняємося і наш інтерес до теми згасає.

Буває, ми не поцікавилися особливостями і фарбуємо навмання: не додаємо галун, беремо забагато сировини, води ллємо, скільки придумаємо і таке інше.

Починати знайомство з природними барвниками варто навесні чи влітку, коли рослини сповнені соків і життєвої сили.

Друга поширена перешкода - не хочу нашкодити природі. Звичайно, шкодити не треба нікому. Люди тисячоліттями заготовляють лікарські рослини і напрацювали розумні правила. Біда в тому, що нам ніколи про них прочитати. До того ж, всі побоювання зникнуть, щойно ми довідаємося про конкретний рецепт. Тюльпани цвітуть, далі в'януть. Хіба ми нашкодимо рослині, коли підберемо пелюстки, що попадали на землю? Або коли зберемо жменю березових сережок чи пригорщу листя з могутнього дерева?

Найсильніший міф - природні барвники це довго. Опанування будь-якої справи потребує часу. Ми 17 років здобуваємо освіту, а потім не знаємо, чим відрізняється в'яз від явора і сахаємося пасльону чорного, бо десь вичитали, що він страшенно отруйний. Рослини різні і фарбують вони по-різному. Природні барвники можна поділити на кілька груп: є швидкі, які фарбують за 5-10-15 хвилин, є супершвидкі, які здатні показати результат за якусь хвилину, є такі, що фарбують 25-30-45 хвилин, і є такі, що не поспішають, їм потрібні година-дві.

Звичайно, є такі особливі випадки, коли куряче яйце краще лишити в барвнику на всю ніч. Тут така річ - раніше рослинами фарбували виключно вдома, не треба було вкладатися у вузькі рамки заходів і майстерок, писанка узгоджувалася з трибом життя. Сьогодні, як виявилося, це вже майже розкіш. З іншого боку, а ми ж можемо дозволити собі таку розкіш, можемо. Буває, ми вперто не бажаємо зізнатися в тому, що багаті. Так, ми багаті досвідом попередніх поколінь. Нам так важко у житті, бо ми того не годні визнати, ми не спішимо прийняти цей досвід.

Перестороги - це ще складніше. Коли починають люди заходити в тему писанкарських рослинних барвників, то забувають, що потрібно розрізняти писанку і крашанку. Ми собі міркуємо, яка різниця? І там куряче яйце, і там, а тільки крашанку не треба розписувати воском.

Оскільки людина приступає до теми таким робом, то й обступають її найрізноманітніші страхи - рослини бо є й отруйні, а що, як я пофарбую крашанку такими? це ж я варитиму крашанки разом з тими гілочками, а чи не стануть яйця гіркими? харчові барвники переходять на білок, то й рослини ж так само? це ж треба окремий посуд шукати для трав... А ще як приправити такі перестороги зневажливим ставленням, мовляв, та чого морочитися так, це ж всього лишень крашанки, то так і застряга людина в невіданні.

Крашанка - не писанка. Писанка - не крашанка. Для писанки не годиться гарячий метод (окрім карбування цибулинням), а це єдиний відомий нам спосіб фарбування рослинами. Про холодний метод, який усуває більшість пересторог, переважна більшість українців нічого не знає. З моїх спостережень, інтерес до традиційної писанки низький ще й тому, що не привчено нас цікавитися рослинним світом, така в нас освіта, такий вже маємо радянський багаж.

Рослинні барвники - безпечні, яскраві, швидкі, сильні, це безліч відтінків, це різні техніки, це широке поле для творчих пошуків, це цікавезно. Тільки були б завзяття, сили, час і бажання досліджувати цю тему, яка відчиняє двері у той світ, якого вже нема. Традиція єднає покоління і робить людину певною себе. То ж вивчаймо своє