Писанкарські знахідки

Поки триває друге бабине літо, збираємо і зриваємо горіхові кожушки та й готуємо з них барвник для писанок. Відвар з них фарбує жовту писанку (після ромашки) в коричневі відтінки :)
Для барвника достатньо 5 кожушків, а то й менше, і 200 мл води. Приготування відвару стандартне - варимо на повільному вогні 10-15 хв, до барвника додаємо алюмокалієві квасці. Вимочувати кожушки попередньо не треба. Готовий барвник вкривається плівкою, тому перед самісіньким фарбуванням його варто перемішати. Писанку в барвнику довго тримати не доведеться, 20-30 хвилин буде достатньо, за бажання можна потримати й годину.
Відтінок від горіхових кожушків на наступному фото можна побачити в потрійних коричневих лініях. Спочатку я фарбувала писанку в ромашці, потім - у горіхових кожушках, далі - в чорницях. Погляньте, які шоколадні відтінки одержуються! 



На інших писанках видно експерименти з цезальпінією та чорницями:

Ромашка - найнадійніший, найстійкіший, найсимпатичніший писанкарський барвник. Ромашка лікарська зацвітає наприкінці травня, і тоді на землі з'являється безліч сонць) Крім усіх переваг, ромашковий барвник - це ще й надійний і чудовий ґрунт. З ним спокійно працювати, на нього впевнено ляже будь-яка наступна барва. У цьому дописі ми розглянемо покрокові фото створення традиційної писанки Середньої Наддніпрянщини. Першим барвником, в якому фарбуватимемо нашу писанку, буде саме ромашка.

Рецепт приготування ромашкового барвника
Нам потрібно нарвати хороший жмут трави - короткі стебла, на яких є квіти. Потім замочуємо сировину на 2-3 години у холодній воді. Варити траву слід в емальованому посуді на повільному вогні протягом 15 хвилин. Води потрібно приблизно 230 мл. Коли провариться, проціджуємо крізь дрібне сито, даємо трохи охолонути і додаємо галун (алюмокалієві квасці на кінчику ножа), гарно розмішуємо. Ромашковий барвник готовий! Він швидкий і сильнодіючий. Зберігається добре, навіть за кімнатної температури не псуватиметься. Подарує писанці насичену жовту барву.
Ромашка цікаво поєднується на писанці зі свіжими ягодами шовковиці чорної (шовковиця лягає поверх ромашки приємною спокійною зеленою барвою). Поки шовковиці немає, можна використовувати горіхове листя, цезальпінію (стружку цього дерева), чорниці, ягоди бузини, цибулиння, листя різних дерев. Сині ягоди на ромашці проявляться зеленими відтінками.

А тепер - покрокові фото створення традиційної писанки зі Скісним хрестом (Центральна Україна, колекція Володимира Ястребова):








Так писанку фарбує ромашковий відвар - у насичену жовту рівну барву. Тримати яйце у відварі варто в межах 20 хвилин, цього буде цілком достатньо для виразного результату)



Поверх жовтого тла пишемо ось так, увиразнюємо хрести. Потім фарбуємо писанку цезальпінією (скільки хвилин сказати точно важко, десь із півгодини буде досить). На червоному тлі заповнюємо великі ділянки, що нагадують щити. В кінці фарбуємо ягодами бузини.

Вкотре з великим інтересом звертаємося до колекції писанок краєзнавця і науковця Володимира Ястребова. Особливість своєї колекції Володимир Миколайович вбачав у болгарських і молдавських зразках.
Болгарські писанки науковець діставав з Вільшанки (нині селище міського типу і районний центр на Кропивниччині), де компактно проживає болгарська громада. Щоб дізнатися про ці писанки більше, Ястребов листувався з вільшанським священиком Володимиром Лобачевським, настоятелем храму святителя Іоанна Милостивого.

Нам відомо 11 болгарських зразків, проте від початку в колекції їх було більше. Їхні назви здебільшого мали українські відповідники. Серед назв науковець приводить такі: “гре´бенче” (гребінці), “ве´лчі зе´-бітя” (вовчі зуби), “ла´стовішка упа´шка” (ластівчині хвостики), “чу´пен крест” (ламаний хрест),
“па´язє” (павук), “пе´лна ружа” (повна рожа) та інші.
У цьому дописі розглянемо докладніше красуню-писанку «Крестовца».
Пишуть її не по білому яйцю, як звичайно, а по жовтому. Такі писанки – з жовтими лініями основи – трапляються, але рідко. Ще рідше зустрічаються зразки на червоній основі.

Як писати
Отже, спочатку фарбуємо яйце в жовту барву, а вже потім починаємо розпис. Барвник можна приготувати з засушених квітів ромашки.
Жовту крашанку ділимо поздовжнім пояском на дві рівні половини. Писати по жовтому дещо незвично – лінії видно погано. На щастя, символ крупний, тому письмо багато часу не займе. На обох половинках по центру виписуємо невелике коло, потім – сам хрест. Починаємо вести лінію-хвильку від кола, заокруглюємо і повертаємося знову до кола.
Тепер можна писанку і в червону барву фарбувати. Для цього якнайкраще підійде цезальпінія (можна і марену красильну спробувати). По червоному тлу пишемо завитки, зигзаг у пояску, ставимо крапки.
Чорного тла можна досягти за допомогою ягід чорниць, бузини, чорної смородини або шовковиці. Я фарбувала бузиною. Це швидко і надійно. Погляньте, як м’яко сяють барви на темному ягідному тлі. Інші болгарські писанки не менш цікаві.



На фото: відвар з цезальпінії, нижче - як виглядає суха стружка.

Продовжуємо знайомство з традиційними зразками з центральної України. Пропоную розглянути, а потім і написати неймовірно красиву, з вдалим геометричним орнаментом писанку «Заступці».
Походження: село Софіївка, Компаніївського району, Кропивниччина.



Часто на писанках чорної барви буває значно більше, ніж червоної. На цій же писанці – гармонія: у ній у рівній мірі поєдналися і червона, і чорна барви.
Заступ – знаряддя праці, звужена донизу залізна лопата для земляних робіт. Елементи орнаменту справді схожі на заступи, можна чітко розрізнити, що вони складаються з довгого держака і короткого гострого леза. Орнамент побудовано з 24 «заступів», по 4 у віконцю вони утворюють прямі хрести.


Рідко коли можна зустріти на писанці зображення знаряддя праці. Власне, його там може і не бути, а в назві – відображено. Це тому, що назви з’являлися пізніше від символів. Значення давніх солярних знаків із часом позабувалися; клинці, кола, зубці почали нагадувати певні елементи знарядь праці, з якими людина повсякденно мала справу. Наприклад, орнамент болгарської писанки «Велчі зебі-тя» (з колекції Володимира Ястребова) складається з ромбів та кіл із короткими промінцями. Назва перекладається як «Вовчі зуби», тоді як на писанці записано солярні символи. Дослідник Павло Рибалко, головний зберігач фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, вважає, що назва цієї писанки пов’язана з назвою деталей ткацького верстату, що нагадують гострі вовчі зуби. Про «Велчі зебі-тя» ми ще поговоримо в іншому дописі.


Ескіз із каталогу Кульжинського

Отже, щоб написати писанку «Заступці», спершу «розкреслюємо» її поверхню на три широкі пояски, далі пишемо дві поздовжні лінії. У віконцях середнього пояска зображуємо по одному скісному хресту. Основа готова! Можна вписувати «заступці».
Якими рослинами фарбувати? Писанку «Заступці» вдало пофарбує ромашковий відвар, що стане за добрий ґрунт. Насичену червону барву дасть стружка цезальпінії, чорний матовий колір подарують ягоди бузини.