НЕ ВСЯКА ВИШНЯ фарбуватиме

Друзі, вітаю. В моїй морозильній камері, окрім глоду й бузини, лежать яскраві червоні вишні з саду і крихітні чорні вишеньки. І ті, і ті додаю до домашніх напоїв.

Чорні вишні гіркуваті на смак, але ж соковиті які! Збирала я їх у липні. А виросли вони на дереві під назвою антипка (Prunus mahaleb L.). Дерево це любить рости у степу, однак не єдино там. А ще вміє фарбувати писанки. Садова вишня Аморель теж фарбує, проте не плодами, а гілочками.

Антипка — багаторічна рослина (вона може прожити до 200 років), листя в неї як у груші, а плоди при дозріванні майже чорні і нагадують манюсіньке серце.

Дика вишня має кисло-гіркий смак, і тому люди звичайно не їдять її плодів, зате костогризи, шпаки і горобці, а також дрібні гризуни ласують ними. Я додаю антипку до узварів та компотів - гарний колір дає і доречну терпку ноту.

На відміну від черемшини, плоди антипки зростають на видовжених плодоніжках і не утворюють густої китиці.

Зустріти це невисоке приємне дерево можна в лісосмугах, поблизу ярів, у лісах. На Вінниччині антипку ще називають "гіркі ягоди". На Миколаївщині її величають черехом, наголос на першому складі.

Чому варто фарбувати писанку плодами антипки? Так, є чорниці. Але чорниця несвітлостійка на білому яйці. Коли потрібно впевненого синього кольору, звертаємося до антипки, вона чудово впорається з фарбувальними задачами.

Отже, антипка - це:

-швидке фарбування;

-стійкість барви;

-впевнений синій колір, холодний зелений, шоколадний, вишневий, чорний.

РЕЦЕПТ ПРИГОТУВАННЯ барвника з плодів антипки:

потрібна жменя плодів на 180 мл води. Кип'ятимо протягом 15 хвилин на малому вогні, проціджуємо, додаємо галун на кінчику ножа і потім гарно перемішуємо.

Плоди антипки добре бережуть свої барви і після заморожування, ними можна скористатися у зручний час. Кому кортить спробувати їх в дії, звертайтеся, новою поштою приїдуть швидко і без шкоди

морозної днини ФАРБУЄМО ПИСАНКУ свіжим

 Вітання, дорогі друзі! Нині лютий, блакитноокий, свіжий, чудовий. Морозом дзвенить, снігом засипає; садам, виноградникам, городам, пасікам спочинок дає.

Голодно, холодно птахові і звіру в лютому. Шукають вони поживи хто в хащах лісових, хто на полях, хто серед гілок берези, ясену, вільхи, хто кім'яхи калини відшукує. А хтось і на диких стеблах полину видзьобує насіння.

Коли колючий вітер наближає вечір, дрібні зимові птахи шукають прихистку в кущах верболозу та серед рогозу.

У верховітті високих верб ночують галки, сірі ґави, сороки і дятли. Як старі дерева не поскрипують, та не супляться, а вечірнім комірникам раді.

От і я перед вечером коло верб ходила. Придивлялася кремезним гілкам їхнім, шукала на них молоді прутики: жовті, тонкі. Зібрала невеликий жмуток. У тих прутиках припасли верби дієву барву, якою вийде пофарбувати писанки.

Допоки прутики верби сонні, дарують вони ясно-буру барву, а як повіє теплом і заклюнеться листя, отоді яскравим жовтим кольором здивують.

Таку особливість верби плакучої ми з учасниками школи писанкарства "Ряст" роками досліджували, разом вчилися вербовим премудростям, черпали силу у цього приємного дерева. І Вас до гурту просимо!
 

ОБИРАЙМО СОКОВИТИЙ ФОРМАТ

для навчання писанкарству

Запрошую Вас до ВЕРБОВОГО писанкарського чату-путівника.

Вас чекають рецепти рослинних барвників, і насамперед з ВЕРБОВИХ ПРУТИКІВ, 5 майстерок (пишемо писанки Полтавщини, Сіверщини\Чернігівщини, Кропивниччини, Лемківщини, Поділля), там показано різні техніки, навіть як писати сірником, там є рецепт духмяного вербового чаю і сила корисних писанкарських знань.

Майстер-класи будуть у Вашому телефоні, отож Ви зможете вчитися писанкарству тоді, коли Вам зручно, хоч удень, хоч уночі.

Звертайтеся за умовами!