ТРАДИЦІЙНИЙ СВІТ це ПРО БЛИЗЬКЕ

[danirra]

Чому так приємно буває людині, коли вона зачина вивчати традиційний світ прабатьків своїх?

Бо це про близьке, бо це те, що додає снаги, бо це те, що для нас. Так, цього світу більше немає тут і тепер, але він перейшов нам у спадок і двері до нього лишаються прочиненими.

Коли заходиш, то одразу бачиш - там усе близько, немає там далеких відстаней: ось ставок, ось сад, ось подвір'я, ось дорога, що біжить до сусіднього села, а над нею струмить рідне небо. Вертаєш тією дорогою з відром криничної води до двору і бачиш - он там, попід хатою, плеканий квітник, а в тім квітнику раюють прегарні квіти. І все таке свіже, сильне, горнеться до тебе...

Писанку раніше фарбували всім тим зелом, яке росло поблизу. Якщо триматися цього правила і зараз, то вийде отримати барви з гадючої цибульки (блакитна барва), тюльпанів, розхідника, глухої кропиви (пурпурової, стеблообгортної, плямистої), з бузку.

Талановита херсонська писанкарка і рястівчанка Ольга Завальнюк якось порадила мені спробувати фарбувати цвітом пурпурового бузку. А тепер ми радимо вам спробувати цей дивовижний барвник в дії разом

Бузок добре фарбує тоді, коли він сильний, тобто свіжий, щойно зібраний. Пов'ялі квіти не варто брати в роботу. Обираємо цвіт насиченого пурпурового відтінку - писанка від нього робиться смарагдовою