Сірникова техніка. Про диво і казку в житті дитини

 

Друзі, доброго здоров'я!

Обіцяла розповісти про вдалі комбінації барв на писанці, тож розповідаю.

Я ще і ще раз дякую всім, хто долучився цієї весни до моїх онлайн майстер-класів. Ми вчилися писати сірником, дізнавалися рецепти приготування рослинних барвників і вивчали, як різні рослини вміють співпрацювати на одній писанці. Це захоплююче заняття - фарбування рослинами. Приємно торкатися традиції, дізнаватися більше, вивчати природу рідної землі.

Традиція надихає на більше. Коли користуєшся порошками, так, це швидко, супер яскраво, зручно. Але порошки обмежують простір. Нам починає здаватися, що сісти за стіл, дістати баночки з розчинами порошків і фарбувати, це і є писанкарство, що цього достатньо. Можливо, цього достатньо дорослим, але не дітям. Дітям треба дива, треба казки. Багато такої дивовижі є саме в традиціях.

Дістаємо сірники, показуємо - зараз цим сірничком писатимемо по яйцю. Дитині цікаво - як? Коли в дитячій голівці зароджується подібне питання, це вже інтерес. У писанкарській справі усе починається з подиву. Згадайте, що здивувало Вас найбільше, коли Ви побачили, як хтось водить писачком по яйцю, чи й так побачили готову писанку?

Зараз довкола стільки краси - гойдаються на березах сережки, квітує глуха кропива пурпурова, зеленіє чистотіл, скоро цвістимуть тюльпани. А які ж чудові пахощі!!! Ми ж можемо стільки показати дитині, розповісти, а потім прийти додому і відкривати разом цілий світ рослинних барв. Це справді захоплююча подорож, в якій цікаво всім - і малому, і старому.

Чи знають наші діти, чим відрізняється ясен від кленка? Чим особлива яблунева кора? Який на дотик стовбур горіха? А яке то дерево он квітує салатовим цвітом? Допоки дерева безлисті, досліджувати їх напрочуд цікаво, бо можна більше придивитися до форми крони, до кори.

Влітку приємно прогулятися разом понад річкою, пройтися луками, назбирати оберемок череди і покласти його десь на балконі. Це до весни, от прийде весна - фарбуватимемо чередою писанки.

Череда - одна з небагатьох рослин, яка фарбує не в жовте, зелене чи синє, а в чудову кремову барву. Біле яйце череда за 10 хвилин пофарбує в приємний світло-бурий відтінок. А якщо потім кремову писанку скупати у барвнику з плодів дикої вишні-антипки, можна одержати темно-бурі барви і навіть шоколадні.

Цікаво антипка лягає і на марену - одержується буро-вишневе тло, виглядає це просто розкішно.

Ще одна вдала комбінація, що відкрилася мені цієї весни, складається з трави залізняка козачого і ягід чорної бузини. Я тривалий час досліджую рослини з родини глухокропивові і помітила, що вони вміють фарбувати біле яйце в різні відтінки зеленого кольору. Якби я фарбувала рослинами тільки крашанки, то дізналася б не дуже багато.

Залізняк фарбує невиразно - в блідо-жовтувату барву з ледь помітним зеленим акцентом. Та коли таку крашанку на 10 секунд покласти до бузинового барвника - стається чудо: з блідо-жовтого виникає приємний зелений відтінок. Якщо покласти таку зелену крашанку в бузину ще на скількись секунд, вийде прекрасна бірюзова барва, прозора і легка. Коли покласти крашанку в бузиновий відвар надовше - вона стане ніжно-синьою.

Це відбувається так швидко, барва змінює барву, міниться, а ти обираєш момент, коли це зупинити. Неймовірно!

Дуже раджу спробувати і Вам попрацювати з рослинами. Не пошкодуєте. Запрошую Вас на свій канал - там є немало відеосюжетів про те, як фарбувати писанку рослинами. Дякую Вам за відгуки та вподобайки. І дякую, що читали.

Посилання на мій канал - у першому коментарі.

Важливо - до всіх відварів (крім цибулиння та марени) потрібно додавати протраву, без протрави рослинні відвари не фарбуватимуть. Потрібен галун (алюмокалієві квасці). Його неможливо замінити оцтом. Продається галун в звичайній аптеці



 

Сірникова техніка

 

Друзі, вітаю.

Цієї весни я повернулася до лемківської техніки письма. І не просто до способу, коли занурюють шпильку в розплавлений віск - так пишуть поляки, лужичани, литовці... Я повернулася до давньої сірникової техніки. Колись писати сірником мені радив відомий писанкар Зеновій Пеньонжик. Я цієї поради послухала, але не відразу. Минули роки, я таки спробувала і мені відкрився цілий світ!!!

Письмо сірником - давня техніка, яку зберегли лемки. З часом писанкарі стали писати металевими приспособами - ґренадлею, дотсами, шпильками. Та, на щастя, традиція повертається.

Це не тільки швидко, адже таку писанку можна розписати за кілька хвилин, це ще й цікаво: порух сірником - і вже квітне квітка, летить ластівка, пливе рибка. Щоб написати ластівку, достатньо крапки і чотирьох крапелин. За допомогою сірника не створиш розмаїтих композицій, зате можна вигадувати унікальні образи.

Саме сірникова техніка розвиває творче мислення, інтуїтивний пошук, уяву. Розписані з допомогою воску й сірника орнаменти нагадують дитячі малюнки. Тож казка повертається в життя і ми повертаємося в казку.

Майстрами сучасної лемківської писанки є Зеновій Пеньонжик, Марія Янко, Ганна Кирпан.

Зовсім нещодавно відео про цю техніку знайти в інтернеті було складно. Тепер із цим легше. Долучився до створення таких коротких ознайомчих сюжетів і мій канал - Ірина Михалевич. Школа писанкарства "Ряст".

Про зелені, бірюзові, вишневі писанки

 

Вітаю, друзі!

Можливо, ці поради стануть Вам у нагоді.

Бо Ви питаєте, чим саме фарбовані зелені, бірюзові, вишневі писанки.

Такі писанки, як на фото, можна розписати за 5 хвилин за допомогою сірника і гарячого рідкого воску.

Як це відбувається, можна побачити тут:

https://youtu.be/qffZvmDkUG8

Чим же фарбовано писанки, що Ви бачите на фото.

Рецепт. Жовта барва

У насичений жовтий колір пофарбують гілочки верби плакучої (Salix babylonicа). Потрібно 7 прутиків (не дуже довгі, десь до 20 см) з листям і котиками. Подрібнюєте гілочки ножицями, кладете в емальований посуд, берете 200 мл води і варите на малому вогні протягом 15 хвилин. Далі проціджуєте гарячий відвар і додаєте до нього галун (алюмокалієві квасці) на кінчику ножа, ретельно розмішуєте. Галун продається в звичайній аптеці.

Ясна зелена барва

На жовту барву добре ляже наступна - зелена. Як досягти зеленого кольору? На жовте тло легко і швидко (за 10 секунд) накладаються ягідні барвники - з ягід бузини чорної, чорниць, шовковиці чорної. Підійде навіть варення або джем із цих ягід.

Відвар з цвіту ясена звичайного (Fraxinus excelsior) біле яйце пофарбує в зелений відтінок. І це відбудеться швидко - за 10 хвилин.

За рецепт із цвітом ясена я дуже вдячна Олені Мітюріній, писанкарці з Олександрії.

Бірюзова барва

Після фарбування у відварі з цвіту ясена кладемо писанку у барвник з дикої вишні-антипки. За лічені секунди отримується глибокий насичений бірюзовий колір.

Є інший варіант - тут бірюзова барва легка і прозора виходить - спочатку фарбуємо травою залізняка козачого, а потім - ягодами бузини.

Ну, і де це все брати? Спитаєте. Зрозуміло, що ягодами і травами потрібно запасатися з літа. Якщо нам цього не вийшло зробити, лишається купувати трави поштою.

Мало часу, до свята Пасхи не встигнуть рослини поштою приїхати вчасно. Тоді лишаються свіжі рослини, які ростуть поряд. Вони дуже сильні і їх не треба багато.

Свіжі рослини

У жовту барву фарбуватиме:

-цвіт клена гостролистого;

-цвіт форзиції європейської;

-листя каштана кінського;

-березові сережки.

У зелену барву біле яйце фарбуватиме:

-цвіт ясена звичайного;

-квіти червоних тюльпанів;

-глуха кропива пурпурова.

У теракотову та жовтогарячу барви фарбує:

-цибулиння.

При накладанні чорничного відвару на цибулиння може отриматися густа коричнева барва. Якщо писанку спочатку пофарбувати березовими сережками, а потім ягодами бузини, а далі ще й корінцями марени красильної - вийде ніжна буро-вишнева барва.

Тобто найцікавіші відтінки отримуються шляхом накладання однієї барви на іншу.

До всіх відварів, крім марени та цибулиння, потрібно додавати галун. Замінити його нічим неможливо.

Про неймовірну кропиву з Кропивниччини

 

Вітання Вам, друзі, з квітучої Кропивниччини!

Від кропиви буває багато користі, як нам відомо.

Сад також може отримати багато корисного від кропиви. Якщо під плодовими деревами посадити кропиву, вони зможуть краще плодоносити. Не поспішайте висмикувати кропиву, що росте на вашій ділянці трав. Трави матимуть більш насичений запах і смак, якщо поруч з ними ростиме кропива дводомна (Urtica dioica).

Про це розповідає Наталі Деєс.

Що робити, коли вас ужалила кропива?

Простий і дієвий спосіб заспокоїти свербіж від укусів кропиви - піти на пошуки подорожника. У більшості випадків вам не потрібно йти далеко, щоб знайти його. Зірвіть кілька листків (подорожника великого) добре розітріть їх між пальцями і цими листками протріть свербіж. Сік подорожника (Plantago major) заспокоїть біль.

Французька травознай Наталі Деєс вважає, що Кропива – надзвичайна рослина. Вона радить заварювати з її молодого листя чай, додавати до супів і використовувати порошок з неї в якості трав'яної солі.

Писанкарі знають, що дводомна кропива - красильна рослина. Молоде її листя фарбує в ніжно-зелену барву, а літом, коли з'являється цвіт, рослина починає фарбувати в глибокий теплий жовтий відтінок.

На цей відтінок можна глянути тут:

https://youtu.be/FtLW7dnbBDw



Ая мала - так німці називають лужицьких сербів. Тобто писанкарі, художники по яйцях. Ця назва показує найважливішу рису лужицької культури — зв'язок з минувшиною. Українці теж відомі ая мала в світі. Цієї любові українців до писанки ніхто не заперечуватиме.

А як щодо зв'язку з минувшиною, як щодо ставлення до спадку, який нам лишили наші прадіди? Чи ми його шануємо, чи ми ним цікавимось? Ми вивчаємо рецепти фарбування писанок рослинами, отже нам цей спадок небайдужий.

Рецепти збережено попередніми поколіннями, а ми їх підіймаємо і з подивом з'ясовуємо, що вони дієві. Загалом ці рецепти походять з традиційної медицини українського народу.

Знахарство передбачало такий оптимальний метод взаємодії з рослинами, за якого мінімальну кількість сировини можна було перетворити в максимально дієвий відвар. Так і в справі фарбування - не потрібно збирати мішок глухої кропиви, бо ми знаємо, що достатньо і двох пригорщ. Не потрібно кидати до ковшика жменю чорнобривців, бо вистачить і семи квіток, щоб отрималася жовта барва.

То що це дає, фарбування рослинами? Ми ж і штучні барви можемо змішати і отримати відтінки. Так, відтінки будуть, але якими вони будуть? А такими, що не пов'язані з нашим чуттям. Вони не нагадають нам оту сизо-зелену молоду цибулю, яку ми виривали на городі на прохання бабусі. Вони не повернуть нас під блискуче мерехтіння темно-зеленого листя шовковиці, що росла біля літньої кухні, де любив сидіти в пообіддя дідусь. І не пригадають запаху яблук.

То й що? Справа ж не в яблуках: з темно-рожевого цвіту зав'яжуться нові плоди. А дорогі нам люди зникають з життя, забувається їхній голос. Та пам'ять про них живе і зігрівається теплом їхніх слів, красою їхніх вчинків. Пам'ять як яблуневий цвіт - згасає, щоб знов і знов пробуджуватися й жити. Але в цій справі потрібні наші зусилля, без них той цвіт не оживе.

Вивчати рослини, звертати на них погляд - то суцільна насолода і чудова терапія. Парк Шевченка в Олександрії ще не повністю засіяли газоном, тож я поспішаю до тих острівців, де ще цвіте глуха кропива плямиста (Lamium maculatum). Ви знаєте, який вона чудовий зелений відтінок вміє дарувати? А якими ясно-пурпуровими квітами вона цвіте! Та ці острівці огороджувати треба і водити до них екскурсії, а не їздити по них технікою.

Я Вас ласкаво запрошую на подібні екскурсії. На своєму каналі я стараюся регулярно публікувати відео про дикі рослини, щоб легше можна було їх впізнати при зустрічі.

Посилання на мій ютуб-канал - у першому коментарі.

Якщо Ви писанкуєте, пропоную Вашій увазі Весняний відеокурс з майстер-класами про фарбування травою розхідника, жовтцю, цвітом бузку, квітами дикого маку...

Ці відео я записала і озвучила для Вашого ближчого знайомства з красильними рослинами, що цвітуть навесні. Якщо Вам цікаво придбати такий курс, напишіть мені про це в коментарях.

Гарного Вам настрою та добра!

Чому свіжі рослини

 

Друзі, вітаю!

Вдячна Вам за питання про фарбування рослинами. Що ж, спробую відповісти на деякі.

Писанкарство — це не про рутину, це не заробіток як ціль, це не з примусу.

Писанкарство, у вузькому баченні, це гарне дозвілля і чудовий настрій, терапія. Ширше — то окремий світ, що включає саморозвиток людини на основі співпереживання. Саме співпереживання. Писанка - це про єдність поколінь, про колективний ейдос і про самозбереження.

Колись, можна сказати нещодавно, я йшла вулицею і раптом зрозуміла, що, крім кульбаби, деревію, подорожника, грициків та чистотілу, інших трав не знаю. Я бачила різні травинки з крихітними квітами, і з широкими листками, але назви їхні мені були невідомі.

Приємно дізнаватися назви трав, які ростуть поряд. Особливо цікаво мені було взнавати про грабельки звичайні (Erodium cicutarium), про конюшину дрібноголівчасту (Trifolium dubium), про гострицю лежачу (Asperugo procumbens). Не просто назви, а про самі рослини дізнаватися, придивлятися їм ближче. Яке ж то чудо! Крихітне чудо землі.

В Україні (за старими даними з ботанічного довідника за 1989 рік) зростає 160 дикорослих видів рослин, які можна вживати в їжу. 110 видів рослин названо красильними. Цікаво, що в довіднику згадується вишня степова (Prúnus fruticósa) та вишня-антипка (Prunus mahaleb), а от про красильні вміння антипки там ні слова. В ютубі про цю дику вишню матеріалів небагато є. А яка ж вона чудова у фарбуванні, коли взаємодіє з іншими рослинами на писанці! Яка ж чудова. Але нам не йдеться про подив, нам треба негайно дізнатися про термін роботи відвару та інші практичні речі. Про терміни ще поговоримо далі.

Я вже говорила, що рослини фарбують не в кольори, а в різні-прерізні відтінки. Самі по собі і при накладанні одного барвного відвару на інший.

Нам простіше запам'ятати колір (хай і відтінок), який дарує та чи інша рослина і на цьому зупинитися. Та найцікавіші відтінки можна отримати саме тоді, коли фарбувати певною рослиною не тільки біле яйце, а вже фарбоване попередньо.

Зводити все до крашанки легше, це зрозуміло. Але ж рослина вміє набагато більше, а нам бува неохота приділити їй трішки більше часу.

А ще як буває. Ми зварили відвар з рослини, почали фарбувати — фарбує блідо, невиразно. Все! На цьому ми з рослиною і прощаємося. А дарма. Чому, запитаєте Ви. Так а раптом ця рослина, яка так нечітко фарбує зараз біле яйце, є вдалою основою для інших рослин? Так, до слова, працює сушена трава залізняка козацького (Phlomis pungens). Свіжою рослиною, на жаль, мені поки не доводилося фарбувати. Про фарбування свіжим і сушеним ще піде мова далі.


На фото: плоди жересту

Яєчко, забарвлене сушеною травою залізняка козацького, може набути прозоро-бірюзової барви, якщо його скупати у відварі з ягід бузини чорної.

Коли я розповідаю про розхідник, про фарбування кропивами, адже вони цвітуть саме зараз, на порозі травня, Ви мене питаєте, чи можна ці трави засушити, щоб фарбувати ними потім, аж через рік.

Фарбуймо свіжою рослиною, бо вона щедро віддасть усі свої найказковіші барви.

Фарбуймо свіжою рослиною, бо тоді менше треба сировини.

Фарбуймо свіжою рослиною, бо це економить час і не треба шукати місце для сушіння.

Фарбуймо свіжою рослиною, бо так ми з нею познайомимося ближче, побачимо, де вона росте, взнаємо спів яких птахів чує і відчуємо як вона пахне.

Фарбуймо свіжою рослиною, бо так ми не станемо зайдами на рідній землі.

Фарбуймо свіжою рослиною, бо так ми не пропустимо весни, а вона ж приходить у лютому, а буває, що і в січні.

Фарбуймо свіжою рослиною, бо так ми пізнаємо, що в житті є багато прекрасного.

Коли я фарбую рослинами, то не можу надивуватися тій мерехтливій красі і незбагненній щедрості. Мені хочеться спробувати різні поєднання. І коли я читаю питання про термін дії відварів, то, скажу як є, - я не до кінця розумію, про що тут мова.

Будь-який рослинний відвар фарбуватиме Вам писанки стільки, скільки Ви зможете писати без перерви. Є й такі рослини, як от ромашка лікарська чи чорниці, барвні відвари з яких не втрачають силу ні на день, фарбують, доки не випаруються зовсім. У нас часом виникають невиправдано високі вимоги до рослини. Однак вимоги слід замінити на запити.

У нас є запит фарбувати сушеною сировиною, бо немає змоги (або не встигається) знайти і назбирати дикорослих рослин. Чому дикорослих, бо саме серед них є найсильніші фарбувальники. У квітнику таких Ви знайдете небагато.

Добре, є такий запит. Але повторюся — фарбувати свіжим можна будь-якої пори.

Тоді, коли є такий запит, потрібно розуміти, що є рослини, які після висушування фарбують гірше, а є рослини, які добре фарбують в любій якості. Впевнену жовту барву - притишену і неймовірно гарну - подарує сушена трава жовтцю їдкого (Ranunculus acris), він цвіте у травні. А ще сушені квіти чорнобривців дрібноквіткових (Tagetes patula). Вони безвідмовно вміють фарбувати в яскраву жовту барву і в грушевий відтінок. Влітку варто запастися чорною шовковицею та чорницями, бузиною чорною. Навесні всі ці плоди зуміють надати крашанкам (попередньо забарвленим у жовте) різні відтінки зеленого. Ну, і придбайте заздалегідь коріння марени красильної. Будете з рожевою, червоною та жовтогарячою барвами.

Як працюють ягоди бузини чорної зверху по барві, яку вдалося одержати від глухої кропиви плямистої, Ви можете бачити на фото внизу.

Сподіваюся, що інтерес до дикорослих рослин у Вас не згас. Це справді захоплива тема і шлях до самопізнання.

Дякую Вам за питання і за Ваше терпіння. Зичу Вам здоров'я і добра

Про ПРОСТЕНЬКЕ

Вітаю, друзі. Сподіваюся, почуваєтеся Ви терпимо. Кепсько, коли болить нога чи голова, погано, коли й серце не на місці. Тривожні стани псують життя, каламутять розум. Довкола стільки краси і ми йдемо до неї, щоб зцілитися, заспокоїтися.

Сподіваюся, що цей допис про рослини хоч трохи розрадить Вас і віджене хмарні думки.

Цього разу поговоримо про простоту.

Іноді простенькою ми можемо назвати сукню - таким є наше сприйняття певного крою. Але ж не всякий зможе сісти за швейну машинку і ту сукню отак запроста пошити. Та навіть штору підшити то не таке вже й простеньке діло.

Коли я розповідаю про сірникову техніку, то наголошую, що вона цікава, приємна і проста. Трапляється так, що люди, пробуючи писати сірником уперше, швидко зневіряються — мені ж говорили, що це просто, а тут таке.

Ми чомусь під простотою розуміємо легкість. А що таке простота?

Майбутніх учителів вчать, що є різні типи уроків — урок засвоєння нових знань; урок використання знань, умінь і навичок; урок перевірки знань, умінь і навичок тощо. Тому в їхніх конспектах часто можна побачити скорочення “зун” - знання, уміння, навички. Учень спершу отримує знання, потім він вчиться їх застосовувати і потроху відточує свої вміння.

Ми десь плутаємо уміння й навик, нам здається, що це приблизно одне і те ж. Це настільки тісто пов'язані явища, що аж цікаво робиться. Ну, наприклад, мене спитають — ти вмієш плавати? Авжеж, відповім я. Так, я колись переплила невеликий ставок і ледь жива дісталася берега. Таки ж вмію. А ти вмієш їздити на велосипеді? Так, вмію. В любий момент сяду і поїду, якщо він на ходу. Але ЯК я це роблю, ЯКА в мене витривалість, з ЯКОЮ швидкістю я дістануся від пункту А до пункту В і ЯК після цього почуватимусь - це вже питання про навик. Як бачимо навичка — це не тільки вміння, це якість оволодіння певним вмінням.

Розпис писанки сірником. Ну, що ж тут складного? Це ж просто. Так, звичайно, бо інструменти доступні. Бо рухи прості, а отже — зрозумілі. Простий — це зрозумілий, очевидний, а ми думаємо - легкий. От яка цікава річ!

1.Ми отримали знання - виявляється, можна писати сірником.

2.Потім побачили, як треба рухатися — ми оволоділи вмінням.

3.Далі лишається одне — розвивати це вміння, навикати. Якщо застрягнути між другим і третім, набуті знання і вміння пропадуть.

Навіть простенькі речі можуть сприяти впевненим крокам до сильного себе.

Оскільки зайшла мова про силу, то як тут не згадати про зела! Зараз так багато піднялося трав. Шкода, що їх скошують. Від них стільки прохолоди, краси, радості. У нашому парку, де ми часто буваємо з сім'єю, не амброзія росла, а гравілат міський, кропива дводомна, часник кінський, глуха кропива пурпурова, плямиста та біла, розхідник звичайний, пирій повзучий, тонконіг, гостриця лежача, зірочник середній, вероніка дібровна, грястиця збірна, водяний хрін лісовий, квасениця пряма, фіалка, празелень звичайна, рястка зонтична та поникла, жовтозілля і багато інших трав.

Ми з чоловіком та дітьми ходили нині до парку — земля там не просто зчесана, трави не тільки викосили, їх повидирали, повигрібали до голої землі. У лисих парках нічого робити дроздам та багатьом іншим лісовим птахам, бо ж їжу вони шукають не в небі, як ластівки та стрижі, а посеред трав.

Ті з нас, хто береже рецепти бабусі, знають, які дикі трави можна покласти до борщу. Окрім молодої кропиви дводомної та щавелю до борщу раніше клали листя подорожника великого, листя квасениці прямої або й осот польовий, конюшину лугову.

Зараз інтерес до харчування дикорослими рослинами повертається, адже дикі їстівні трави містять у своєму складі неповторний комплекс цінних речовин: вітаміни, білки, мікроелементи, кислоти та інше.

Є одна цікава рослина, яка діє на продукти харчування чудесним чином — якщо загорнути в її листя овочі, плоди, любі продукти, то вони не псуватимуться навіть влітку. Мова про папороть — орляк звичайний.

Це трохи нагадує історію з лембасом. У творах Толкіна («Сильмариліон», «Діти Гуріна» та «Володар Перснів») ельфи брали з собою в дорогу особливий хліб. Був той хліб цілющим і загортали його в якесь листя. Доки те листя не розгортали, хліб не черствів і не втрачав свіжості смаку. Я читала всі ці твори, але не можу згадати, чи називає десь Толкін ту рослину, в яку був загорнутий лембас.

Цікаво, що коріння орляка звичайного містить багато калію і тому раніше люди користувалися ним замість мила.

Дуже дякую, Вам, друзі, за увагу та терпеливість Вашу. Дякую всім, хто читав



На фото: квіти воловика

Про ФОРМУ

 

Вітаю Вас, друзі!

Рада знову поспілкуватися тут з Вами про рослинний світ. І про писанку в нашому житті.

От і перемінилися квіти на каштанах з жовтих на червоні, отже час каштанам облітати. В Олександрії росте багацько каштанів і вони цьогоріч рясно квітували.

Дослідниця живої природи з Австрії Уна Якобс стверджує, що квіти каштана вміють подавати певні сигнали, і ті сигнали зрозумілі комахам. Напевно, Ви помічали, що каштан цвіте не всуціль білими квітами: деякі з них мають жовті плями, подекуди персикові, решта — з мареново-червоними плямками.

Це не тільки для краси. Бджола бачить ці позначки і розуміє — у квітці з червоними плямами нічого робити, вона запилена і там немає нектару, а от жовті позначки бджола сприймає як запрошення. Бджоли добре розрізняють кольори, проте не сприймають в повній мірі червоного і зеленого. Вони бачать кольори, але не зовсім так, як люди.

Кажуть, що рослини з червоними квітами запилюються переважно метеликами - єдиними комахами, які розрізняють червоний колір.

Стояла я цієї весни під каштанами і спостерігала — бджоли таки здебільшого оминають квіти з червоними плямами. На початку цвітіння квіти на каштанах не надто яскраві, зараз кольорові плямки на них неймовірно насичені. Придивіться. Ті червонаві плями такий приємний відтінок мають! Нагадує він маренову барву на писанках.

У травні розвивається стільки гарних трав! Мабуть, встигнути всі їх спробувати на писанках то реальна річ. Зараз я відтворюю писанки моєї рідної Кропивниччини і пробую покласти на них барви наших рослин.

На писанках Кропивниччини (Центральна Україна) переважають жовта, червона і чорна барви. Про важливість жовтого кольору я вже згадувала. Та й тепер скажу — відвар із коріння марени лягає на жовту писанку по різному: густа маренова барва вийде, якщо писанку попередньо пофарбувати свіжими квітами і стеблами жовтцю (жовтець уже відходить) або свіжими квітами ромашки лікарської (рослина саме зацвіла). А ще ж білими парасолями красується зараз бузина. То теж сильне джерело жовтої барви, але барва та інакшого відтінку. Доцільно сушити жовтець, він і засушений добре віддаватиме жовту барву. Цього не скажеш про ромашку і цвіт бузини. Ними краще фарбувати тоді, доки вони свіжі.

Рослинами цікаво фарбувати, цікаво відшукувати їх на луках, по берегах річок, варити з них відвари і бачити ці неймовірні кольори на готовій писанці. Врешті-решт рослинами можна милуватися, дихати ними і наснажуватися життям. Від них стільки користі! Але звідки вона, та користь, чому вона є? Навіщо рослинам відтворювати самих себе? Це ж очевидне питання, якому досі наука не дає відповіді. Чому рослини вміють фарбувати? Навіщо їм лікувати тварин і людей? Питання страх які легкі і настільки ж складні. Бо й лікувати, і фарбувати рослинам ні до чого. Це все за межами необхідності.

Згадаймо в цьому тексті і про рослини, що ростуть по квітниках. Тюльпани відомі нам як одні з найпопулярніших культивованих квітів. Ми десь забуваємо про дикі тюльпани, прекрасні створіння. Вони люблять рости у степах, пустелях та напівпустелях. Ще можна зустріти їх на Херсонщині, в Приазов'ї, Криму, на Миколаївщині та Донеччині. Усі вони потребують охорони.

Коротке відео про дикий степовий тюльпан Шренка знайдете тут:

https://youtu.be/k0sKAApHXEU

Квіти привертають нашу увагу найперше формою, можливо тому такої шаленої популярності і набув тюльпан. В колекції Володимира Ястребова є писанка під назвою “Тюльпани”. Походить вона з села Чорні Хутори (колись Єлисаветградського повіту), розташування якого невідоме точно. Цей символ справді нагадує квітку тюльпана. А ще більше — кактус сагуаро. Писати таку писанку приємно. І фарбувати теж! Спершу вона стала жовтою, потім жовтогарячою, далі — червоною, вишневою, а потім світло-фіолетовою, темно-фіолетовою і нарешті чорною з фіолетовим полиском. Бо фарбована жовтцем, мареною і ягодами бузини.

Як фарбувати жовтцем, дивіться, будь ласка, тут:

https://youtu.be/cvULUI3LLug

Те, що ще цвіте по квітниках, теж вміє фарбувати — спробуйте пофарбувати писанку пурпуровим цвітом бузку (рецепт Ольги Завальнюк, писанкарки з Херсона), квітами жовтих тюльпанів (рецепт Наталії Склярової, писанкарки з Чернівців), квітами фіолетових півників.

Якщо Вам легше фарбувати за відео-гідом, прошу купувати мій авторський Весняний відео-курс. Там є п'ять окремих майстер-класів про фарбування п'ятьма різними травневими рослинами.

Наше знайомство з рослиною починається з морфології — ми бачимо колір, як скроєно листок, розмір рослини, якісь деталі. Вивчення курсу ботаніки, до речі, теж починається саме з морфології, точніше з ейдономії — зовнішньої будови рослини. Цікаво вдивлятися нам і в словоформи.

Про це чимало захоплюючого розповідає знавець античного світу, перекладач і письменик Андрій Содомора. Свіже інтерв'ю пана Андрія можна послухати тут:

https://www.radiosvoboda.org/.../video.../32407261.html

У пересічного українського іменника є 14 словоформ (вишня, вишньо, вишнею), у дієслова їх вдвічі більше. Трапляються і такі дивовижні випадки, коли іменник змінюється за відмінками, але форма його при цьому змін не зазнає зовсім.

Спробуйте створити речення, в якому б тричі прозвучав один і той же іменник в трьох різних відмінках і щоб словоформа цього іменника ніяк не мінялася.

Мені придумалось таке:

Спитала онука (Н.в.) в онука (Р.в.) — ти бачив онука (З.в.)?

Дякую, що читали. Як завжди, запрошую поглянути свіжі відео на моєму каналі:

https://youtu.be/oWQc6tp0EyU

Крайнє відео розповідає про те, як писати хвильку на писанці.

До зустрічі!!!

Про ромашки, магніти і ЗАЛЕЖНІСТЬ

Вітаю, друзі!

Поговорімо про ромашку лікарську (Matricaria recutita), що саме цвіте, і згадаймо про явище магнетизму та залежність

Ромашка - то сонечко на землі. Ця рослина дивовижна, бо лікує немало недуг, а ще вона вміє фарбувати писанки в гарячий жовтий колір.

Почнемо з того, як робити красильний відвар. А далі поговоримо про магніт і залежність.

Отже, рецепт барвника з квітів ромашки лікарської: пригорща свіжих квітів, 200 мл води. Кип'ятити на малому вогні 10 - 15 хвилин. Процідити через дрібне ситечко. Додати алюмокалієвий галун на кінчику ножа. Час фарбування — 10 - 20 хвилин.



 

Ромашці присвячений 28 хвилинний мультик про знаменитого Кротика (Krtek a medicína). Наші діти залюбки переглядають чеські мультсеріали про Амальку, про Доротку, про Кротика. Мультик про маленьку лісову дівчинку особливо чарівний і магнетичний через казковість сюжетів, чудернацьку музику та простоту. Він озвучений чеською, дивитися його - одне задоволення. А Кротика я вважаю мультиком на всі часи, адже він цікавущий, добрий та ще й ботанічний.

Переглянути мультик Víla Amálka можна за посиланням у коментарях.

Ромашка - найвідоміша з усіх трав. Проте в Олександрії через надмірне викошування її мало де побачиш тепер. Раніше, років десять тому, не було так.

Ромашка любить піщані і збіднілі ґрунти.

Для збирання її квітів підійде сонячний сухий ранок у травні. Збирати можна задля лікування, приготування чаїв, ну, а ще ж для фарбування писанок і крашанок. Хоча найкращу свою жовту барву ромашка дарує тоді, коли свіжа.

Відвар поза холодильником не псується протягом місяця. Діє барвник сильно та впевнено. Оскільки від жовтої барви залежать усі наступні, варто добирати якомога надійнішу та густішу. Ромашка дарує саме таку.

Залежність. Якесь неприємне слово, егеж?

Та коли мова заходить про взаємообумовленість (візьмемо за приклад мікоризу), стає цікаво. Гриб Рядовка (Tricholoma) здебільшого не може обійтися без хвойних порід дерев. Натомість годі уявити і кореневу систему сосни без мікоризи з цим грибом. Цікаво, що плодові тіла Рядовки ростуть колом, яке називають відьомським.

Залежні від рослин і метелики. Та не тому, що попити нектару шукають. Малеча багатьох сонцевиків, вогнівки дуже любить їсти листя кропиви дводомної (Urtica dioica). Рідко яка рослина вигодовує стільки гусені як ця. До кропив'яних метеликів належать павиче око, адмірал та інші денні метелики, а також більшість нічних.

Зрозуміло, що й людина залежить від природи, однак і природа залежить від людини.

Усе в нашому світі переплетено тонкими ниточками. Нещодавно, у травні ж таки, я збирала стебла ситника, щоб змайструвати крихітного птаха. Для цього діла якнайліпше підійде ситник розлогий, але я натрапила на тоненького, низенького. Його видова назва - ниткуватий (Juncus filiformis), тобто тонкий як та нитка. Стебельце в нього туге і кругле, темно- зелене.

Непогано Ситник ниткуватий почуває себе на луках Чяпкяляй - є такий природний заповідник на півдні Литви.

Росте він на болотяних луках в ярах. Навесні їх затоплює водою, а влітку вони пересихають. На таких луках переважає Осока носата. Яка цікава назва в рослини! І як гарно, що існують такі заповідники.

Ну, і як тут не згадати про ще одну залежність. Скажіть но, від чого залежить життя на планеті Земля? Без чого не було б ні рослин, ні тварин, ані людей? Без Води, скажете, без Повітря... Ярослав Яцків, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, підкреслює, що життя на Землі не було б можливим без магнітосфери.

Наша планета - це величезний магніт. Про це ще в 17 ст здогадався англійський медик Вільям Гілберт. Геомагнітне поле, говорить Ярослав Степанович, обумовлене наявністю рідкого ядра в Землі. Магнітосфера, цей величезний простір довкола нашої планети, який обрисами нагадує янгола, взаємодіє з сонячним вітром і не пускає сонячну радіацію до біосфери.

Послухати розмову з Ярославом Яцковом, яка відбулася 20 травня 2023 року, можна за посиланням, яке я лишила в коментарях.

Дякую, друзі, що читаєте ці дописи. Збираймо цілющі трави, акумулюймо добро рідної землі і тримаймося разом!

 

Про Кропивниччину

 Мої вітання.

Завершується цей навчальний рік. Наша доня ще має уроки, бо останній дзвінок у її школі 7 червня. Вчора на уроці української мови їхній 6-В клас виконував словотвірну вправу - треба було утворити з поданих слів питомо українську назву певного краю. А слова такі - Одеса (отже, дитина має писати Одещина), Полтава (отже, Полтавщина), Хмельницький (отже, Хмельниччина).

А що ж мають діти писати на слово Кропивницький? Виявляється, Кіровоградщина. Особливо на цьому наполягають наші журналісти, працівники музеїв, вчителі. Та й так деякі мешканці області не проти цієї назви, що починається на Кірово. Мене й досі хтось та й виправить - яка ще Кропивниччина?

А отака Смачна! Книжка "Смачна Кропивниччина" вийшла друком стараннями учасників проєкту "Баба Єлька" в 2021 році. Раджу придбати й познайомитися з нашою Кропивниччиною ближче.

Область наша досі неперейменована. Кіровоград став Кропивницьким 7 років тому

про ТРОЯНДИ моєї БАБУСІ

 Тут буде допис від 3 червня 2023 року